Критерії моніторінгу

Звіт за попередній тиждень

Рейтинг новин від компаній AGB і GFK-USM

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

(до звіту за 31 березня – 6 квітня)

1. Зауваження з форуму, підписане Sergio:

Откровенно говоря, утверждение Детектор медіа о "предвзятости" слова "зачистка" в сюжетах является довольно спорным. Отчего оно вам так не нравится? Лишь по той причине, что его употребляют для описания событий в Чечне? глупости. Для этой цели много других слов употребляется (к примеру "война", "спецоперация", и т.д.) Не считать же теперь их все дико предвзятыми!

Справа не в тому, подобається нам це слово чи не подобається, а в тому, що воно (за своїми властивостями) додає означуваному поняттю додатковий зміст, який фактично позначає ставлення журналіста до певного об’єкту уваги. За правилами новинної журналістики, слід викладати будь-яку інформацію НЕЙТРАЛЬНО, а, отже, подібні слова (з власним додатковим, а тим більше емоційно зафарбованим відтінком) є небажаними в новинних сюжетах.

Журналістам-новинникам слід з особливою пересторогою ставитися до вибору точного (і нейтрального слова) в таких різних за своїм емоційним навантаженням синонімічних парах, як, наприклад, “партизан” – “бойовик”, “розвідник” – “шпигун”, “повстанці” – “терористи” етс. Неправильно вибране слово подеколи ставить журналіста на чітко визначений бік барикад. А журналіст, який виявився на певній барикаді, на боці певної сили, перестає бути суто журналістом, принаймні журналістом-новинником.

До речі, наведені вами слова “війна” і “спецоперація” – саме такі, новинні, тобто цілком нейтральні. І ми ніколи не вказували на них, як на “упереджені”.

З повагою.

2. Зауваження співробітника програми “Факти” пана А.Гетьмана:

Шановна "Детектор медіа"

У моніторингу за минулий тиждень, ви відзначили, що в моєму сюжеті про Ірак "одним і тим самим відеопланом перекрито різний текст". Якби ви уважніше дивилися за відеорядом, то помітили б, що план, що нібито повторюється, насправді просто розбитий на дві частини. Такий прийом називається паралельним монтажем. Я розумію, що через велику кількість проглянутих сюжетів не завжди є можливість точно оцінити весь відеоряд, втім, хотілося, щоб надалі моніторинг був акуратнішим в оцінках.

Ми помітили те, що план розбито навпіл. Але, погодьтесь, немає логіки в тому, що цим розбитим навпіл планом ви ілюструєте спочатку розповідь про бої в передмісті Багдада, а потім – розповідь про бої за Ен Наджаф (саме такі шматки закадрового тексту припадають на згаданий план у різних частинах вашого сюжету). Іншими словами, явно мінімум в одному з випадків відео фактично не відповідає тексту. Також нема логіки в тому, що ви спочатку даєте кінець плану, а потім його початок (порушуючи хронологічний принцип).

Щодо паралельного монтажу. Його використовують лише з конкретною метою. По-перше, коли за допомогою відео створюється “асоціативний місток” між різним за змістом закадровим текстом, або ж, коли треба показати одночасність двох (чи навіть більшої кількості) дій. У вашому сюжеті такої потреби нема, відео використовується лише як пряма ілюстрація тексту, отже про паралельний монтаж вести мову тут недоцільно.

Також зауваження щодо сюжету, де британських морських піхотинців було названо родоначальниками футболу. Звісно, цей вид спорту винайшли не представники елітних військових частин, однак варто зауважити, що саме моряки, торговці та вояки розповсюдили футбол по планеті, і в цьому сенсі, як на мене, подібне формулювання може мати місце.

З повагою, Андрій Гетьман

Вважаємо, подібні поглиблені міркування щодо одного словосполучення є зайвими відносно змісту даного сюжету. Крім того, є конкретний штамп (“родоначальники футболу”), він стосується конкретного поняття (“англійці”, “британці”, - тобто народ, нація, країна). У аналізованому тексті останнє поняття різко звужене. Це – помилка, неправильне формулювання.

ЗВІТ ЗА 7 - 13 КВІТНЯ:

7 КВІТНЯ (понеділок)

КЛЮЧОВІ ТЕМИ ДНЯ:

Усі редакції, крім Новин Першого Національного, топ-темою випусків подають іракську війну. Новини дають на чільному місці непринципову новину про Президента.

***

Іракська тематика цього дня охоплювала такі ключові моменти: війська коаліції ввійшли до Багдада, імовірне захоплення міністерства інформації і прес-конференція іракського міністра просто неба, імовірно знайдено тіло “Хімічного” Алі, імовірно знайдено ракети з зарином. Крім того, іракське телебачення показало неушкодженого Саддама, триває візит К.Райз до Москви. Цього ж дня Дж.Буш має зустрітися з Т.Блером у Белфасті, активно обговорюються плани повоєнного устрою Іраку. Ряд каналів також згадують про загін російських військових кораблів, що взяв курс на Індійський океан.

Вади в подачі інформації залишаються старими: канали називають різні локальні цифри (принаймні стосовно кількості вбитих, поранених), продовжують нечітко посилатись на джерела інформації (формально цього дня лише Подробности мають кореспондента – А.Цаплієнка – на території Іраку, решта каналів користується інформацією закордонних інформагентств, брак посилань знову ж перешкоджає чіткому уявленню про рівень достовірности викладеної інформації). Разом з тим, інформація щодо іракського блоку подій та проблем подається телеканалами відносно структуровано і навіть практично в одному порядку.

***

Трагедія в Якутії. Та ж сама проблема. Знову телеканали називають різні цифри, знову не посилаються на джерела інформації. “22 учнів згоріли живцем у школі одного із селищ” (ТСН), “Внаслідок пожежі у школі в якутському селі, загинув 21 учень та учитель” (Новини), "В Якутії заживо згоріли в школі 22 дітей” (Факти).

На відміну від теми іракської війни, тут редакції могли без особливих ускладнень самі уточнити інформацію телефоном. Судячи з відсутності відповідних посилань, редакції цього не робили.

Досить нерядова подія – самогубство на київському монументі Батьківщини-Матері. Подають Репортер, ТСН і Подробности. А Новини і Факти не подали цю новину.

Усі телеканали подають наступні новини: рішення Апеляційного суду Києва, який залишив під вартою екс-віце-прем’єра Л.Козаченка, заява Президента про формальність обговорення конституційної реформи, свято Благовіщення.

Важливі теми дня, які не було висвітлено:

Лише Подробности і Новини подали інформацію про початок весняного призову до армії. Лише Подробности повідомили про завершення розслідування вбивства сербського прем’єра Джинджича.

ОКРЕМІ ЗАУВАЖЕННЯ:

ТСН (Студія 1+1)

Продовжується однобоке висвітлення теми обговорення конституційної реформи, у відповідному блоці (студія+сюж. О.Усенко) подаються думки харківського губернатора, чиновника Дніпропетровського міськвиконкому, представника обласного УМВС, керівника рег.відділу МАУП, тобто виключно представників виконавчої гілки влади, а також структур, цій гілці жорстко підпорядкованих. Крім того, в принципі неправильним є використання синхронів такого типу: “Мабуть, це є оптимальний варіант, який запропонований в проекті закону про внесення змін до Конституції України" – очевидно, що це може стосуватися будь-чого, а отже незрозуміло, що саме називав “оптимальним варіантом” згаданий ньюзмейкер.

Подробности (Інтер)

Незрозумілим є сенс сюжету О.Лук’яненка про візит К.Райз до Москви. Адже в сюжеті відсутня будь-яка інформація за темою повідомлення, всю її (власне факт візиту і те, що про зміст переговорів нічого не повідомляється) вже викладено в підводці до сюжету.

Нечіткість меж цитати (не вказано, де саме ця цитата починається): “Президент Украины намерен в ближайшее время подписать указ об усилении государственного регулирования на рынке зерна. Необходимо вернуться к формированию региональных запасов хлеба, в первую очередь, для сдерживания цен, покрытия регионального дефицита зерна. Поэтому будет подготовлен подробный проект соответствующего указа, который я подпишу в ближайшее время. Нужно безотлагательно, не дожидаясь жатвы, исправить ситуацию, - подчеркнул Леонид Кучма, на встрече с губернаторами” – тому за текстом виходить, начебто відповідний указ підпише ...ведуча програми.

Неточність формулювання в студійному тексті: “Дело об убийстве премьера Джинджича закрыто”. Тут, очевидно, йдеться про “завершення розслідування”.

Неточність формулювання в студійному тексті: “Впрочем, хозяйства Крыма, Николаева, Одесской и Херсонской областей, уже приступили к полевым работам”, – адже йдеться не про місто Миколаїв, а про область.

Нелогічність і неточність формулювання в сюжеті В.Ковача: “Генпрокуратура продолжает настаивать: Козаченко предъявлены серьезные обвинения, он может скрыться от следствия, помешав тем самым непредвзятому расследованию” – тут зміщено поняття. Зашкодити саме неупередженому ходу розслідування Козаченко може, якщо, наприклад, чинитиме тиск на слідство, свідків етс., а не якщо ховатиметься від слідства.

Нелогічність верстки випуску: невиправдано “високо” за версткою стоїть сюжет про китайських панд, потім програма раптом знову повертається до серйозної суспільно-політичної тематики.

Новини (Перший Національний)

Перша половина випуску – зразок нелогічної верстки. Давайте коротко пригадаємо:

1) Президент – політреформа – нові заяви (сюжет) + згадується заява про пенсії

2) Президент – стан АПК і зернового ринку – нарада з губернаторами (усне повідомлення)

3) Президент – глава НБУ – зустріч – розвиток банків (усне повідомлення під фото)

4) Президент – глава Вищого Господарського Суду – розвиток судової влади (усне повідомлення під фото)

5) Тернопіль – обговорення політреформи (сюжет)

6) Мінімальна зарплата – нарада КМ і профільних комітетів ВР (сюжет)

7) Козаченко – суд – не задоволено апеляцію (усно під відео)

8) Щербань – відмовився від посади губернатора – суд (усно під відео)

9) Президент – Кваснєвський – телефонна розмова (усно під фото)

10) Президент – анонс турне країнами Середньої Азії (сюжет)

11) Ірак – хроніка бойових дій (сюжет) і так далі.

Важко знайти єдину логічну основу, за якою матеріали було розставлено по випуску саме в такому порядку. Якщо основа - той підхід, який Новини використовували кілька років тому (спочатку – все про Президента, потім – про прем’єра, потім – про спікера і так далі), незрозуміло, чому так високо за версткою виявилися повідомлення про Козаченка та Щербаня. Якщо ж основа – споріднена тематика, тоді незрозуміло, чому сюжет про політреформу не йде відразу ж за першим матеріалом, або чому повідомлення про Козаченка не йде вслід за другим матеріалом випуску. І так далі.

Щодо окремих помилок в матеріалах. У першому сюжеті (С.Чернецької) обидва рази не протитровано синхрони Президента.

Незрозумілим є інформаційний сенс таких матеріалів, як, зокрема, повідомлення про зустрічі Президента з С. Тигипком та з Д.Притикою. Очевидно, сам факт пересічної робочої зустрічі Президента з окремими представниками виконавчої чи судової влади для глядача ні про що не свідчить. Відтак не є новиною.

Сюжет В.Мельника про обговорення теми політреформи на Тернопільщині страждає відразу кількома серйозними вадами. По-перше, це знову черговий однобокий і малоінформативний матеріал на цю тему, що базується виключно на думках державних чиновників. По-друге, в сюжеті йдеться про якусь “нараду” (власне кажучи, весь сюжет знято на цій банальній нараді), але журналістський текст страждає на приблизність формулювань: “І знову до теми політичної реформи. Її сьогодні обговорювали на Тернопільщині” (це підводка. Незрозуміло, хто обговорював?), початок сюжету: "Більшість учасників наради вважає, що запропонована президентом України політична реформа прийнятна і потрібна. Вона повинна зокрема посилити відповідальність держави перед громадянами...” етс. (якої наради? яких учасників?).

Крім того, журналіст вдається до оцінювальних суджень, як-от: “Двопалатний парламент передбачає зміцнення інтересів і впливу регіонів”. І, нарешті, весь сюжет змонтовано на планах “паркету” – однієї цієї загадкової і малоцікавої наради. Втім, на жаль, це досить поширена практика в Новинах Першого національного.

Не визначено новину також в сюжеті О.Кашпур. Спільне засідання урядовців з представниками профільних комітетів парламенту – поточне обговорення проблеми, про яку свого часу мас-медіа докладно розповідали: держбюджетом не передбачено можливості підвищення мінімальної заробітної плати до 237 гривень, як цього вимагає Закон про мінімальну зарплату. Засідання нерезультативне. Очевидно, воно не є новиною. Якщо ж вважати сюжет проблемним, то, знову-таки, ніяких принципово нових думок, порівняно з тим, про що йшлося відразу після ухвалення згаданого Закону, в сюжеті немає.

Факти (ICTV)

Неточність формулювання (в студійному тексті): “В Україні вірус атипової пневмонії поки що не зареєстровано,” – мабуть, усе ж зареєструвати можуть випадки захворювання, а не вірус, який до нього спричинив.

Так само нема принципової новини в повідомленні про мінімальну заробітну плату.

Ми вже згадували раніше про особливості використання бліц-опитувань з точки зору новинних стандартів. Сюжет Р.Москаленко (про обговорення політреформи), знову-таки, збудовано виключно на бліц-інтерв’ю (крім синхрона Президента), пересічні люди говорять про речі, про які мають досить абстрактне уявлення. Відтак інформаційна цінність сюжету є досить сумнівною.

Помилка в титрі: авторів сюжету про “Ощадбанк” протитровано “Вікторія Балицька, Сергій Козлов”, “підпис” в кінці сюжету: “Катерина Глазкова, Володимир Коваленко”.

Фактична невідповідність між підводкою та сюжетом. У підводці до сюжету Н.Баландюк: "...кошти на важливе кардіологічне обладнання здатне зберегти життя не одного немовляти, осідали в кишенях непорядних медичних чиновників”. У самому сюжеті – йдеться про нецільове використання коштів: “Академія меднаук за сім мільйонів гривень замість дитячого купила обладнання для дорослих”. (Втім, власне сюжет зроблено добре і цікаво. Див.нижче).

ПОЗИТИВИ І УСПІХИ:

Сюжет К.Лебедєвої (Репортер) на традиційну, “календарну” тему церковного свята Благовіщення – знайдено нетрадиційну цікаву історію головної храмової ікони церкви Благовіщення Божої матері, що на Подолі в Києві.

Сюжет О.Мацюцької (ТСН) – цікаво і грунтовно про нерядову історію у Смілі (Черкащина), де священник судиться з райсудом за приміщення.

Добре зроблений проблемний сюжет О.Таран (ТСН) про загрозу закриття єдиного в СНД дитячого кістково-туберкульозного санаторію в місті Алупка.

Оригінальну проблему знайдено С.Шевчук (ТСН): лісогосподарствам через високі податки невигідно продавати натуральний березовий сік в Україні, він йде на експорт, тим часом Україна купує закордонні концентрати березового соку.

Кричуща проблема – в сюжеті Н.Баландюк (Факти): немовлята з вадами серця не мали шансів вижити, оскільки чиновники від медицини витратили цільові кошти на необхідне устаткування не за призначенням.

МОВНІ ПОМИЛКИ:

"за перші три місяці цього року ріст виробництва склав майже 11%” (ТСН, студійний текст) – “ріст” – може бути як зміна лінійної величини, в даному випадку належить вживати слово “зростання”.

Неузгодженість однини і множини в стендапі О.Коваля (Подробности): "Многие жители Гонконга сегодня одели такие маски. Но немногие верят что она защитит от вируса”.

“…что им удалось выявить возбудитель болезни” (Подробности, сюжет О.Коваля), тут використано неналежний відмінок.

"...грозят Леониду Козаченко солидным сроком” (Подробности, сюж. В.Ковача) – невідповідна стилю лексика, “солідний” в такому значенні - це, по суті, жаргонна форма.

“Леонід Кучма також зазначив, що інфляційні процеси в державі носять тривожний характер” (Новини, сюжет С.Чернецької) – калька з російської, належить казати “мають”.

"…щоб у липні мінімальний заробіток виріс до 237-ми гривень” (Новини, сюжет О.Кашпур) – це зкальковане застосування слова. Належить казати: “збільшився”, або принаймні “зріс”.

“У Бішкеку обговорять активізацію економічних стосунків” (Новини, сюжет О.Скотникової). Належить казати: “економічних відносин”. Ми вже не раз писали про синонімічний ряд “стосунки – відносини – взаємини”. Кожне слово з цього ряду має свою сферу застосування (див. детальніше “Роботу над помилками” за 17-23 березня).

"А основною буде проблема надання рівного доступу до якісної освіти” (Новини, сюжет С.Задворної) "Що формуються на рівних умовах президентом та парламентом” (Факти, сюжет К.Глазкової, В.Коваленка) “Її тема – рівний доступ до якісної освіти” (Факти, сюжет О.Савіної). Це також скальковане з російської мови використання слова, яке українською має інший ареал вжитку. В подібних значеннях слід використовувати синонім “однаковий”.

“...встановлення мінімального розміру зарплатні вимагає додатково понад 7 мільярдів гривень” (Факти, студійний текст). Неправильний вибір слова з синонімічного ряду. Тут належало б вжити слово “потребує”.

"...в тому числі підняття пенсій...” (Факти, студійний текст) – це калька, належить казати: “підвищення”, “збільшення”.

“...на суму біля півтора мільйони гривень” (Факти, студійний текст) – належить вживати інші синоніми “близько”, “майже”. “Біля” – вживається в просторовому значенні.

"Це дозволяє установі почати кредитування промисловості” (Факти, студійний текст). Тут слід казати “дає змогу”.

8 КВІТНЯ (вівторок)

ТОП-ТЕМА:

Усі канали на чільному місці своїх новинних випусків повідомили про трагічну загибель Тараса Процюка.

***

Висвітлення іракської війни включало також такі теми: битва за Багдад, спроба коаліції розбомбити С.Хусейна надважкими бомбами, мародерство на захоплених коаліцією територіях, плани повоєнного облаштування Іраку (зокрема, підсумок переговорів Дж.Буша з Т.Блером).

ІНШІ КЛЮЧОВІ ТЕМИ ДНЯ:

Цього дня канали повідомляють про початок турне Президента пострадянськими азійськими країнами (крім Репортера), про малозмістовне з точки зору новинності обговорення програми дій уряду (усі канали), про поки що суто титульний візит прем’єр-міністра України до Греції (усі, крім Репортера).

***

Окремі телеканали повідомляють також про стан справ на зерновому ринку.

Реальну новину в резонансній справі екс-віце-прем’єра Л.Козаченка повідомили лише ТСН, Подробности і Новини. Йдеться про спростування одного із звинувачень Генпрокуратури – в хабарі. При цьому лише Новини надали слово (подали синхрон) ньюзмейкерові, який пояснив, що акції, які ГПУ вважає хабарем, на час передачі їх Козаченкові були збитковими. Подробности ж, подаючи цю новину, вдалися до невідділених від факту міркувань (“Да и сам Коваль не мог точно объяснить журналистам, зачем Козаченко согласился принять такой презент. Если, конечно, вообще знал, что ему подсовывают "неликвиды”.)

Важливі теми дня, які не було висвітлено цього дня:

Лише Репортер (сюжетом) і Факти (усним повідомленням) згадали про цілком нестандартну для цієї пори року негоду, яка наробила лиха в сотнях населених пунктів країни.

Лише Репортер згадав (коротко у огляді внутрішніх подій) про запровадження Генпрокуратурою кампанії кримінального переслідування, зокрема, й колег-журналістів і окремих ЗМІ, за “перешкоджання виконання службових обов’язків Президентом” – подія, яка за всіма жанровими законами претендувала на поглиблену увагу теленовин.

Лише Новини повідомляють про депутатське звернення до Конституційного Суду щодо механізму провадження запитів народних обранців до Президента.

Лише Подробности повідомили реальну новину в резонансній справі: керівнику польотів на Скнилові суд відмовив у апеляції.

Жодний з телеканалів не повідомив про чергові фальшиві листи “від імені Ющенка” (це вже стає постійним, але не має жодних виправдань за новинними стандартами: в будь-якій демократичній країні мас-медіа найретельніше досліджували б подібну скандальну тему аж до повного викриття злочинців та політиків-замовників).

Жодний з телеканалів не повідомляє (в тому числі і Новини, які минулого тижня першими оперативно повідомили про прецедент) про різке поширення на півночі України небезпечної екзотичної хвороби – дирофіляріозу. Це тим більш очевидна похибка редакцій на тлі щоденних докладних матеріалів щодо атипової пневмонії, яка ще не досягла меж нашої країни.

У цьому ж контексті також слід згадати, що Новини і Факти не повідомили про нерядовий випадок на Дніпропетровщині: перші хворі на черевний тиф.

Ряд каналів (Репортер, ТСН, Новини) повідомили про плани Міністерства освіти України скасувати вступні іспити до вузів. Але лише Новини при цьому повідомили про те, що ця ініціатива міністерства – спільна з МФ “Відродження”.

ОКРЕМІ ЗАУВАЖЕННЯ:

ТСН (Студія 1+1)

Фактична неточність: польового командира в Іраку протитровано “Вінсент Брукс” (сюжет В.Заблоцького).

Неповна інформація: в сюжеті С.Ясинського і в підводці до сюжету згадується Сімітіс, але не вказується його посада (прем’єр-міністр Греції).

Подробности (Інтер)

Фактична неточність у сюжеті О.Клюєвої: “Погибли три человека, среди них – украинский телеоператор” – за повідомленнями загинуло двоє журналістів.

Брак уніфікації. У тексті сюж. А.Образцової і в підводці до сюжету держсекретар МЗС Франції виразно називається “Музульє” – в титрі: “Музельє”.

Усне інформаційне повідомлення: "С довольно неожиданным предложением выступила сегодня фракция социалистов. СПУ пообещало поддержать программу правительства в обмен на поддержку фракциями большинства закона о пропорциональных выборах”. Перша сентенція явно не відповідає ситуації (для тих, хто стежить за викладенням позицій вказаної фракції, нічого несподіваного в такій пропозиції нема), а відтак виглядає редакційним коментарем, невідокремленим від факту.

У сюжеті про стан зернового ринку (Т.Говді) стендап жодним чином не відповідає заявленій темі чи елементам теми: "Комплексным исследованием рынков зерна, муки и хлебобулочных изделий решили заняться и в Антимонопольном комитете. Специалисты этого ведомства захотели выяснять, кто же попытался монополизировать внутренний рынок. До 1-го мая любителей антиконкурентных приемов обещают найти и строго наказать”. Фоном слугує Європейська площа Києва (найлогічнішим з можливих фонів був би адресний план Антимонопольного комітету, можливі були й інші варіанти).

Недотримання формальної логіки в тексті сюжету А.Васильєва – йдеться про стан зернового ринку на Львівщині, згадується, що Львівщина почала закуповувати зерно у Волинській області і далі: "По словам Ивана Стефанишина (це чиновник Львівської облдержадміністрації), зерна из запасов Госрезерва на Волыни хватит до сбора следующего урожая, поэтому никаких оснований для беспокойства нет”. У зазначеному контексті слід було, певно, вказувати, що зерна вистачить і для Львівської області.

Новини (Перший Національний)

Неточність і неповнота формулювання: "Леонід Кучма підписав розпорядження про інформаційно-аналітичний бюлетень "Президентський контроль" – йдеться, вочевидь, “про видання”.

Факти (ICTV)

Спроба розставляти безпідставні (тобто не підтверджені озвученими програмою фактами) оцінки події: "Отже, мішенню для американських танків у Багдаді сьогодні ненавмисно став готель "Палестина”. Про навмисність чи ненавмисність дій американських танкістів на цей момент не було відомо навіть зі слів американських командувачів. Новинна програма не має права на подібні оцінки. Більше того, якби подібна оцінка навіть була озвучена командуванням (посольством, офіційним Вашингтоном), програмі належало б обов’язково послатися на конкретного ньюзмейкера, що озвучив саме таку оцінку.

Нечіткість формулювань у сюжеті В.Сороки: "Боротьба з депресивністю <міст і сіл України> прямо залежить і від рівня співпраці уряду та парламенту. Відтепер за неї відповідатиме новопризначений міністр зі зв’язків з Верховною Радою Іван Ткаленко”.

Очевидно, що коло повноважень конкретного міністра зовсім не є відповідником “боротьби з депресивністю міст і сіл”, а саме так сприймається думка журналіста. Порушення формальної логіки загалом: сюжет про обговорення причин депресивності міст і сіл, твердження про відповідальність новопризначеного міністра, далі синхрон, в якому йдеться про принципово інші речі (І.Ткаленко: Я буду представляти всі законопроекти, які будуть представлені урядом, але ж це не значить, що я не буду займатися тими законопроектами, які будуть і представлені президентом. Але, саме головне питання, я думаю, що це буде на найближчий тиждень, – це прийняття програми Кабінету уряду”), і відразу по тому студійний текст: “До речі, завтра в парламенті депутати обговорюватимуть запропоновану президентом політичну реформу”. І це досить поширена вада новин: абсолютно недоречне використання вставної конструкції “до речі”.

Невиправданими з точки зору новинних стандартів є також побудова сентенції (текст ведучої): “Ініціативи Леоніда Кучми щодо внесення змін до Конституції не залишили байдужими більшість львів’ян”, – незрозуміло, на підставі чого базується вказане твердження.

Неточна, довільна інтерпретація (студійний текст випуску): "Ну, а український прем’єр Віктор Янукович з візитом в іншому куточку світу – у Греції. Там він домовляється насамперед про соціальний захист і працевлаштування українських заробітчан у Греції”. Навіть у продубльованих інформагентствами офіційних повідомленнях ніде не йдеться про пріоритетність саме такої мети візиту прем’єр-міністра.

У межах новинного випуску – цього разу цілих три (!) рекламних сюжети (О.Бєлова про новий рейс “Аеросвіту”, В.Зайця про торгову марку “Пісня”, В.Наливайка про компанію “Союз-Віктан”). Зауваження щодо зловживання піарівським заробітком редакції Фактів – читайте, будь ласка, в узагальненнях тижня.

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ:

На жаль, навіть трагічна подія, яка безпосередньо стосується журналістського співтовариства, не підштовхнула редакції і репортерів до цілком природної в подібній ситуації наполегливості. За повідомленнями інформагентств редакції цитували країни та організації, які висловили оцінки розстрілу американцями журналістів у Багдаді (уряди Іспанії та Греції, ЄС, Міжнародна федерація журналістів етс). Втім, жодна редакція не спромоглася примусити дати відповідні пояснення українське зовнішньополітичне відомство (чи подав МЗС офіційному Вашингтону належну ноту, і, якщо не подав, то з яких міркувань).

ПОЗИТИВИ І УСПІХИ:

Чітке й інформативно насичене пряме включення А.Цаплієнка (Подробности) з зони бойових дій на Близькому Сході

МОВНІ ПОМИЛКИ:

“Наразі шлях Олімпійського вогню наступного року може пролягти через столицю України Київ” (Новини, сюж. О.Ярхо) – тут явне нерозуміння значення слова “наразі” (“поки що”). Це слово за змістом тут взагалі зайве і алогічне.

"Утім, найбільшої уваги, на думку парламентарів, потребують села та малі міста, що існують за рахунок місцевих підприємств” (Новини, студійний текст) – неправильний вибір слова. “Існують.” – означає, що вони просто є як такі. Доцільніше було б вживати інші слова: “живуть”, “тримаються” етс.

“За словами курсантів, на місцях важко розібратися в суті пропонованих змін” (Новини, студійний текст) – це бюрократичний штамп, журналістам слід уникати подібних означень.

"Проблеми дефіциту хліба в Україні більше не існує” (Новини, студійний текст) – слід казати “нема”.

"...що подаровані акції насправді були хабаром” (Новини, сюж. М.Васильєвої) – слід “хабарем”.

“Леонід Кучма підписав указ про відзначення 190-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Уряду доручено затвердити план заходів для відзначення цієї дати” (Новини, студійний текст) – тут доцільніше вживати “святкування”.

9 КВІТНЯ (середа)

КЛЮЧОВІ ТЕМИ ДНЯ:

Топ-темою випусків цього дня канали, природно, розповідали про трагічну загибель Олександра Кривенка. За винятком Подробностей, що є жодним чином невиправданим не лише з точки зору логіки новин, але й з точки зору елементарної професійної солідарності.

***

ТСН, Подробности і Новини цього дня зробили цілком правильний крок: спробували, наскільки це можливо, розслідувати обставини трагічної загибелі Т.Процюка. Очевидно, що інформація (навіть із закордонних джерел) цього дня була наявною, тому незрозуміло, чому Репортер і Факти в принципі не подавали цю інформацію.

***

Тема взяття Багдада, символічне зняття пам’ятника Хусейну, безвладдя і мародерство в захоплених коаліцією містах – всі ці теми висвітлювали всі канали.

***

Отруєння школярів у Запоріжжі невідомим газом – нерядовий випадок, висвітлювали всі канали. Разом із тим, різні новини називають різну кількість постраждалих: “сотні школярів опинилися в лікарні, <...> тяжкохворих немає” (Репортер, підводка), “...у лікарні залишили лише 30-х постраждалих” (Репортер, сюжет), “67 учнів однієї із шкіл Запоріжжя потрапили до лікарні. <...> Через кілька годин після цього випадку до лікарні потрапило ще десятеро дітей” (ТСН), "около 80 учащихся были госпитализированы. <...> Один ребенок находится в реанимации, состояние ещё трех медики оценивают как средней тяжести” (Подробности), “одну дівчинку відвезли до реанімації. Госпіталізовано ще 68 школярів...” (Новини), “150 учнів запорізької школи номер 90 сьогодні госпіталізували” (Факти). Отже, як бачимо, п’ять каналів називають п’ять різних (подеколи – принципово різних!) версій кількості госпіталізованих, в тому числі тих, хто потрапив до реанімації.

Так само різну інформацію подавали ТСН і Подробности щодо відімкнення електрики внаслідок падіння вежі високовольтної мережі в Харкові, відповідно: “Без електрики та холодної води залишились мешканці двомільйонного Харкова” і “Сегодня почти пол-Харькова осталось без электричества”.

Ми вже не вперше звертаємо увагу на те, що канали подеколи подають розбіжну інформацію. Характерно, що цього разу йдеться навіть не про війну в Іраці, а про суто українську подію, де безпосередньо на місці події працюють власні кореспонденти каналів. Очевидно, що у більшості редакцій є серйозні проблеми зі стандартом точності в подачі фактів. Особливо, стосовно тих, які потребують підвищеної точності, зокрема чисел.

***

Ще одна з ключових тем дня – парламентські слухання щодо політичної реформи. Всі новини (крім Репортера, що слід вважати помилкою редакції) присвятили цій темі окремі сюжети (щоправда, Новини невиправдано об’єднали тему парламентських слухань з уже традиційним висвітленням “всенародного обговорення”). В усіх згаданих сюжетах, попри те, що частково згадується участь у слуханнях опозиційних сил, і навіть подаються кілька синхронів лідерів опозиційних фракцій, основний контент їхніх виступів (який полягав в категоричній і аргументованій критиці більшості положень пропонованої реформи) практично замовчаний. Відтак нема підстав вести мову про збалансованість, точність та повноту даних сюжетів.

Важливі теми дня, які не було висвітлено:

Канали цього дня проігнорували декілька однозначно важливих тем (переважно з тієї причини, що ці теми активно висвітлювалися каналами раніше, а цього дня мали або важливий пункт розвитку, або навіть формальну розв’язку). Згадаємо їх.

Регламентний комітет ВР встановив порушення Бюджетного кодексу і норм регламенту при ухваленні держбюджету-2003, також встановлено розбіжності між варіантом, який подавався на розгляд у третьому читанні, і тим, який підписав Президент. Разом із тим, в рішенні регламентного комітету нема формулювання “фальсифікація бюджету” (за словами заступника голови регламентного комітету С.Сас).

Апеляційний суд Київської області визнав законним рішення Києво-Святошинського місцевого суду від 30 квітня 2002 року щодо закриття кримінальних справ, порушених проти лідера БЮТ Юлії Тимошенко та її чоловіка (про це коротко повідомили лише Факти).

Крім того, цього дня ще ряд подій цілком заслуговував на увагу новин: 100-тисячний антиамериканський мітинг у Москві, підтвердження судом законності видачі ліцензії “Студії 1+1” (це повідомив лише ТСН, разом з тим передісторію цього свого часу повідомляли практично всі телеканали).

ОКРЕМІ ЗАУВАЖЕННЯ:

Репортер (Новий канал)

Приклад неновинної лексики, недоцільної образності (штампу): "Отруєних учнів моментально доправили до першої дитячої лікарні” (сюж. В.Корсунського). Як для новинного тексту, тут було б доцільним вживати нормальні нейтральні слова, як-от “швидко”.

ТСН (Студія 1+1)

Невиправдане узагальнення, що не відповідає змісту. У тексті усного інформаційного повідомлення за темою обговорення політичної реформи: “У Хмельницькому, наприклад, не бачать доцільності двопалатного парламенту. Але якщо це й станеться, місцеві виборці пропонують... <...> - вважають хмельничани”. Повідомлення проілюстроване планами малолюдного рутинного засідання. Навряд чи люди, яких показують глядачеві, можуть представляти точку зору всіх хмельничан, або хоча б значної кількості жителів міста.

Подробности (Інтер)

У матеріалі, присвяченому черговим новинам в процесі приватизації Нікопольського феросплавного заводу, не представлено (ні титрами, ні у тексті) автора сюжету. Крім того, немає належного бекграунду.

Новини (Перший Національний)

Незрозумілою є інформаційна цінність наступного повідомлення: "В Одесі відбулося спільне засідання колегії силових міністерств та відомств. Підбиваючи підсумки, генеральний прокурор Святослав Піскун зазначив, що в Одесі ще не досягли бажаних результатів у боротьбі з організованою злочинністю, корупцією та щодо розкриття замовних убивств”.

Новини, як такої, тут нема. Принаймні можна було згадати про те, що С.Піскун у Одесі пообіцяв, що незабаром громадськість довідається про розслідування кримінальних справ, порушених ГПУ за фактами публікацій в ЗМІ матеріалів, що принижують честь і гідність Президента і інших політиків (власне, єдина новина).

Факти (ICTV)

Два рекламних сюжети (А.Нінорова, про АЗС компанії “Нафтогаз України “ і Д.Чаплик про річницю компанії “Трансаеро”) в межах новинного випуску.

ПОЗИТИВИ І УСПІХИ:

ТСН, єдиний з-поміж усі