НЕЮВІЛЕЙНЕ

3 Квітня 2003
899

НЕЮВІЛЕЙНЕ

899
Тільки один канал – ICTV– привернув увагу глядача до події, що має світовий вимір, тому що йдеться про народження видатного письменника – Миколи Васильовича Гоголя На тлі метушливих буднів епохи інформаційних технологій тьмяніє блискучий афоризм Паскаля про те, що "мислення становить усю гідність людини", а декартівське " я думаю, отже, я існую" завдяки зусиллям деяких політиків, схоже, набуло сучасного звучання: "Я воюю, отже, я існую!"
НЕЮВІЛЕЙНЕ
І, хвалити бога, що маємо дні, коли можемо дозволити собі поглянути на світ інакше. До таких днів, сказати б навіть – свят - слов"янська ментальність віднесла 1 квітня – день сміху, столицею якого, без сумніву, є Одеса. Тому очікуваними стали у телевізійних новинах майже всіх провідних українських каналів розповіді про гуморину.

І тільки один канал – ICTV– привернув увагу глядача до іншої події, події, що має світовий вимір, тому що йдеться про народження видатного письменника – Миколи Васильовича Гоголя: " Мешканці села Гоголеве, стверджують, що містерія “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” була написана не в Диканьці, а в їхньому селі, що колись називалось Василівка.

Сьогодні - 194 роки з дня народження Миколи Гоголя. “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” читали усі, чи принаймні дивилися фільм. Мешканці села Гоголеве, стверджують, що містерія була написана не в Диканьці, а в їхньому селі, що колись називалось Василівка. Селяни переконані, що нащадки гоголівських персонажів і нині живуть в селі.

Персонажі Гоголівської Диканьки живуть і тепер. Щоправда, не в Диканьці, а в селі Гоголеве Полтавської області - переконані місцеві жителі. Селяни кажуть, що жоден персонаж гоголівської містерії не був вигаданий – усі мали прототипів з Василівки. Гоголівці вірять, що текст містерії був написаний у їхньому селі, що називалося Василівка і в якому мешкав майбутній геніальний письменник.

У сільському музеї – садибі Миколи Гоголя – зберігаються його особисті речі. А для селян надприродні явища, відьмаки та чорти, про яких писав Гоголь, є цілком нормальними. До 200-річчя з дня народження письменника у селі Гоголеве хочуть відбудувати Гоголівську церкву. Селяни і тут сподіваються на диво. Бо поки що земної допомоги від місцевої влади на відбудову не вистачає, повідомляють кореспонденти "Фактів". (ICTV, 01.04.2003, 12:28)

Прикро, що російськомовний ИНТЕР, захопившись подіями в Іраку, не зглянувся над пророцтвом великого Гоголя: "Знаю, что мое имя после меня будет счастливее меня, и потомки тех же земляков моих, может быть, с глазами, влажными от слез, произнесут примирение моей тени". Упевнена: "произнесут", як тільки настане слушний час (читай: ювілей). Спершу хотіла написати: це в нас національне – про пророків згадувати від ювілею до ювілею ( квітами, а головне - урочистостями), а потім подумала: коли б людство, а передусім - політики частіше читали класиків, може б, і війн на землі не було?

Менш за все ставила за мету втручатися в редакційну політику каналів, а тим більше – у політику взагалі. Тому завершу словами мудрого українця Олександра Петровича Довженка: "В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний. Ми дурний народ і невеликий, ми народ безцвітний, наша немов один до одного непошана, наша відсутність солідарності і взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі і об"єктивно абсолютно не викликаючі до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо... У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і історії".

Даруй, читачу, за розлогу цитату, яку прошу вважати прологом до 10 вересня 2004 року – у цей день відзначатимемо 110-ту річницю від дня народження одного з найвизначніших митців - Олександра Петровича Довженка.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
899
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду