Нові медіаініціативи стосовно виборчого законодавства

27 Березня 2003
767
27 Березня 2003
10:40

Нові медіаініціативи стосовно виборчого законодавства

767
ЗМІ у період виборчої кампанії є засобами комунікації чи агітації? Учасники круглого столу „Мас-медіа у виборному процесі: законодавство та практика”, що відбувся вчора і був організований Інститутом політики спільно із парламентським комітетом з питань свободи слова та інформації, окреслили напрямки дискусії: ЗМІ у період виборчої кампанії є засобами комунікації чи агітації?
Нові медіаініціативи стосовно виборчого законодавства
Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко говорив більше про можливості законодавчого врегулювання „надзагрозливої” ситуації в медіа, яка склалася під час останньої виборчої кампанія до ВР. Практики ж, в особі регіональних журналістів та, наприклад, генерального директора телеканалу ICTV Олександра Богуцького - про реальне застосування норм вже існуючих законів.

Щоб уникнути багатьох порушень, які були виявлені під час останньої парламентської кампанії, Микола Томенко повідомив, що наполягатиме на внесенні змін до Законів про вибори, які б унеможливили застосування з боку влади санкцій проти ЗМІ.

Серед законодавчих ініціатив Томенка є також пропозиція встановити відповідальність типографій за друк фальшивих примірників газет. Така практика була поширена під час останньої кампанії. Прикладом є неодноразові випадки фальсифікації газети „Сільські вісті”.

Маючи негативний досвід діяльності медіа під час виборчої кампанії 2002 року, варто, на думку Томенка, чітко розмежувати форми висвітлення діяльності партій на телебаченні в період виборчий та міжвиборчий. Саме такі положення, зокрема, про формат новин та мотивацію інформаційних повідомлень, Томенко пропонує внести до нової редакції Закону „Про телебачення та радіомовлення” , який найближчим часом розглядатиметься на сесії ВР.

Крок до чіткого розмежування між політичною та соціальної рекламою вже практично зроблено - Проект Закону „Про політичну рекламу” вже зареєстрований у парламенті. Але такий його варіант викликає невдоволення у багатьох практиків. Зокрема, Олександр Богуцький вважає, що проект, запропонований комуністом Валерієм Мішурою, має головний недолік – нечіткість визначень. Окрім визначення політичної реклами, яке – окрім іншого - надалі зобов’язуватиме ТРК сплачувати податки з цього виду повідомлень, чітких формулювань у ньому Олександр Богуцький не знайшов. Микола Томенко назвав визначення політичної та соціальної реклами необхідними, щоб розставити всі крапки над „і” в питанні: як кваліфікувати практику, наприклад, привітань Президента України Леоніда Кучми?. Чи є це політичною, чи соціальною рекламою, тим паче, що, за словами Томенка, „деякі юристи вважають третій термін президентства Леоніда Кучми цілком можливим”. За таких умов ці привітання цілком можуть розцінюватися в руслі початку передвиборчої кампанії окремого кандидата, а не поздоровлення чинного глави держави.

Окремим пунктом дискусії стали положення про теледебати. Томенко назвав їх проведення під час останньої передвиборчої кампанії справжнім випробуванням для національних каналів. Враховуючи наявний негативний досвід, Томенко висловився за те, що порядок та форма проведення теледебатів для комерційних каналів не повинна жорстко регламентуватися. На його думку, приватні телеканали самі мають вирішувати: у який спосіб їм проводити передвиборчі шоу та чи проводити їх взагалі. Натомість Томенко пропонує чітко прописати формулу теледебатів під час виборів Президента, однак пропонує їх проводити лише перед другим туром.

Крім того, Микола Томенко, як голова парламентського комітету, запропонував віднині ряд законів, які стосуються діяльності ЗМІ в період проведення передвиборчої кампанії, розробляти спільно із комітетом ВР із правової політики, також із долученням до цього процесу представників мас-медіа. Усі визначені питання Томенко пропонує врахувати та внести у вигляді поправок, або ж розробки нових редакцій законів до початку чергової передвиборчої кампанії, щоб у разі виникнення чергових проблем „і журналісти, і судді знали, що робити”.

Голова Комітету „Рівність можливостей” Олександр Чекмишев вважає, що вирішення проблем взаємовідносин ЗМІ із владою в період передвиборчої кампанії ускладнюється тим, що де-факто усі основні медіа є партійними. Тому, вважає Чекмишев, не треба диву дивуватися, що вони в випробувальний голосами виборців період для партії виступають в ролі агітатора, а не комунікатора. Однак заступник голови Державного комітету з інформаційної політики Віктор Петренко вважає, що наявність великої кількості ЗМІ в тієї чи іншої партійної структури свідчить про високий рівень розвитку партії, а тій політичній силі, яка, за словами Петренка, не спромоглася обзавестися медіа-структурою, можна лише поспівчувати. Він вважає, що така партія просто не має майбутнього.

Для покращення загальної ситуації в ЗМІ під час передвиборчої кампанії пан Чекмишев запропонував свій рецепт – законодавчо закріпити однакові професійні стандарти для всіх видань, незалежно від їхнього статусу, а також встановити відповідальність за порушення цих стандартів, не тільки для журналістів, але й „для тих, хто змусив їх виконувати завдання, яке можна кваліфікуватися як порушення правил ведення передвиборчої кампанії”. Обов’язковим, як вважає Чекмишев, має стати оприлюднення розцінок та обсягів політичної реклами у виданні чи на телеканалі. Це, на думку Чекмишева, зніме проблеми невмотивованих відмов, що практикувалися в останній передвиборчій кампанії всюди. Необхідним є, на думку Чекмишева, проведення моніторингу рівності доступу різних політичних сил до ЗМІ.

Представник Центральної виборчої кампанії Марина Ставнійчук, яка вже не перший рік зіштовхується як і з порушеннями, так і з наріканнями на непомірні санкції, каже, що практика показує, що чим більше регулюючих норм, тим більше порушень. Володимир Курінний, головний редактор одеської газети „Юг” , говорив про те, що жорсткість тільки посилює можливість незаконного уникнення виконання закону.

Наміри парламентського комітету посилити відповідальність ЗМІ у період виборчої кампанії потребують ретельної та довготривалої роботи. Питання в тому, чи вдастся завершити її до початку чергової виборчої кампанії, щоб не повторити досвід попередніх, коли „медіа ставали повноцінним суб’єктом виборчої кампанії та діяли за чіткою, виписаною схемою: мали формалізоване завдання”?
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
767
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду