, а нещодавно побачив світ її "Контрастивний словник", створений разом із Л.Ставицькою.

Сподіваємось, читачам "Детектор медіа" цікаво буде ознайомитися з роздумами Катерини Ленець про мовний стан в вітчизняному радіоефірі.

Нам треба пильніше дбати про чистоту й збереження нашої мови, не занехаювати питомі корені її джерел. А вони щодня й щохвилини замулюються зловісним мотлохом суржику.

Образно кажучи, суржик - семантичний родич суміші, сумішки, мішанини, мішанки. В сучасному слововживанні цю сімейку дуже часто згадують, особливо - суржик та похідні від нього утворення. Слово суржик практично увійшло до складу термінів і є назвою мішаної мови, пересипаної переінакшеними чужими або штучно створеними з чужих елементів словами, зворотами. На сьогодні ще не зафіксовано академічними словниками похідні суржиковий, суржикомовний, суржикізм та ін., що називають явища, поняття, породжені нестримним, навальним, агресивним потоком, у якому захлинається українська мова. Брудний потік подібний до стихійного лиха і є загрозою її існуванню.

Радіо- й телереклама не залишає байдужими слухачів та глядачів. Інформація - справа першорядної ваги. От якби вона велася тактовніше, не була такою настирливою, повторюючись протягом багатьох днів та місяців, щочверть години перериваючи ту саму передачу. Та найдошкульніше лихо, на нашу думку, - малограмотна реклама. Прикро слухати стрибки з драбини на лестницу (це із знаменитого вислову: лезла по лестнице, а впала з драбини). Візьмімо, наприклад, радіоінтерв'ю від клієнтів банку "Аркада". Щоправда, вони віддають перевагу "общедоступному", на що ведучі не зважають, не завдаючи собі клопоту розшукати україномовного забудовника (чи, може, таких немає?).

От і слухайте, громадяни, мовний вінегрет: журналіст звертається українською (передача ведеться державним каналом), у відповідь – російська (як правило, з тубільним забарвленням). Ви скажете: тут співбесідник випадковий. Добре, візьмімо медичну рекламу або новини. Вони готуються спеціально. Отже, є можливість уникнути вінегретної ситуації. І все ж таки вона частенько трапляється в ефірі. Без кінця чуємо: посне масло, рослинні олії, персикова (кокосова і т. ін.) олія, грецькі горіхи ( тобто волоські), переносиця ( тобто перенісся), противопоказано замість протипоказано, сустав (тобто суглоб) та ін. На російський лад, порушуючи відоме правило дев'ятки, вимовляють іншомовні назви хвороб та ліків від них: дісбактеріоз, дістонія, артріт, вобензім, індовазін, індометацін, візітал замість дисбактеріоз, дистонія, артрит, вобензим, індовазин, індометацін, візитал. Іноді, правда, медики не завдають собі клопоту й шпарять "по-русски".

Та хіба лише в рекламі такі й подібні помилки? Вони, на жаль, поширені й в інших передачах. Стосуються наголосів та вимови, точності вживання слів та словосполучень, нормативності у відмінюванні, побудови фраз. Плутають наголоси: наприклад, місто прИйняло християнство ( замість прийнялО), Іван ФрАнко (замість ФранкО). Час уже б розрізняти й лІкарський та лікАрський і не забувати, що рецепт лІкарський, бо писаний лікарем, а рослини лікАрські, бо лікують.

Порушують вимову: діти ласують пломбиром (слід: пломбіром).

Уживають недолугі кальки замість українських слів: це сказУється (тобто відбивається, позначається) на виробництві; незначні поступлення (тобто надходження) до банків, плутають висхідний з вихідний, уживаючи словосполучення висхідна сировина замість вихідна сировина тощо.

Не все гаразд із граматикою. Наприклад, чому батьковий голос? Ми кажемо: батькове слово, батькова хата

, але батьків голос, батькова рушниця, батькові окуляри, але батьків наган (портфель, піджак, кожух, кінь) . Виконуючи відому пісню, можна було б вжити батьківський голос, що не порушило б ритму (Хай почую я батьківський голос). Так само не завдало б шкоди ритмові, якби діти, співаючи, зверталися матусю, як це годиться, а не матусе, що не є нормою (пор.: Бабусю рідненька, ти всім помагаєш). Всі ці помилки можна було б усунути, записуючи текст передач.

Іноді й журналісти, диктори помиляються, бо відомо, що ідеалу немає. Та прикро, що під час розмови із своїми співбесідниками ведучі програми майже не реагують на їхні мовні помилки, хоч би й мали можливість одразу вжити правильне слово, належний вислів. Так було якось у радіопрограмі "Ситуації" (1-й канал Національного радіо) : заступник директора вечірньої школи розповідала про відношення до учнів свого закладу, тоді як слід було говорити про ставлення до них. Протягом усієї передачі ведуча не скористалася нагодою (хоч вона була) вжити правильний зворот, що міг би привернути увагу співбесідниці, нагадати їй норму, і помилку було б виправлено.

Не реагують і ведучі "Школяди" (1-й канал Національного радіо) , коли діти вживають пригати замість стрибати, іЄрушка замість іграшка, неприхотливий, дітство замість невибагливий, дитинство, Обруч замість обрУч, займатися в школі замість навчатися та ін.

У таких випадках ужита ведучою правильна форма тактовно підкаже співрозмовникові, як слід говорити. У певній ситуації можливі й безпосередні виправлення, що звучатимуть природно, ненав'язливо, без повчання й порушення такту.

Обмовки можливі, від них ніхто не застрахований. Тільки добру усмішку викличе повідомлення про опади у вигляді мокрого дощу. Гірше, коли чуємо про підйом води на річках, або недолуге буду будувати, або мудроване така допомога необхідна даватися замість підняття води на річках, будуватиму, таку допомогу необхідно надавати (подавати) людям і т. ін.

Жоден господар не засіває хлібородної ниви мішаним зерном (або суржиком, як здавна звали суміш зерен жита, ячменю, а згодом й інших злаків). Мішане насіння злаків, суржик сіють на корм худобі, а не для вирощування хліба. То чи довго ж нам терпіти переповнений суржиком ефір?