З-поміж ряду норм, цим Законом встановлених, особливий інтерес у телерадіоорганізацій мало б викликати нове положення у Законі “Про телебачення і радіомовлення”, де тепер частина друга статті 17 зазначає: “Для продовження мовлення телерадіоорганізація повинна не менше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії, подати до Національної ради заяву на продовження ліцензії”. Таким чином законодавець встановив механізм реалізації саме норми про продовження терміну дії ліцензії, причому, без конкурсу та ще й як мінімум на 7 років (раніше було 5).

Кількість претендентів на телеканали (радіочастоти) під час ліцензування, яке саме зараз здійснює Національна рада, досить велика. Так, на 6 конкурсних “пакетів”, де “розігрується” 514 телеканалів (радіочастот) і 4 телемережі, було подано загалом 2054 заяви від 546 телерадіоорганізацій (багато ТРО бере участь у кількох конкурсах). Якщо в середньому це по 4 претенденти на одне “місце під сонцем” (тобто – в ефірі), то у деяких випадках було по 10 і більше заявників – особливо на “популярні” телеканали і FM-частоти у крупних містах.

Так чому б не скористатися наданою новим законом нормою і без черги одержати бажану ліцензію? До речі, кількість ТРО, які, в принципі, можуть претендувати саме на продовження строку дії дозвільного документа, сягає ледь не 70% від загальної кількості ТРО. Тож і, можливо, не було б тих величезних черг “страждущих” у коридорах Нацради на Десятинній, 14...

А тепер – невеликий урок арифметики із новітнього ліцензійного задачника. Отже, відрахуємо від 17 жовтня 2001 р. вперед 180 днів, і вийдемо на дату 15 квітня 2002 р. Саме в цей день має закінчуватися термін ліцензії, виданої ще попереднім складом Нацради 15 квітня 1997 р.. І такий шанс: без черги і нервовості продовжити ліцензію ще як мінімум на 7 років – до 15.04.2009р.!

Та ось минуло вже майже 2 місяці з часу введення в дію нової законодавчої норми про можливість безконкурсного продовження терміну дії ліцензій, а до Нацради не з’явилося жодного претендента... Між тим, таких кандидатів за цей час могло бути, як мінімум, 25. Серед тих, хто упустив свій шанс, телерадіокомпанії “ЮБК” (м. Ялта), “26-й канал” (м. Горлівка), “Ятрань” (м. Умань), “Каскад” (м. Світловодськ), ряд районних редакцій ТБ і РМ та інші. Ну, нехай це мовники з далеко не найбільших міст і райцентрів, куди закони доходять не відразу, а ще довше триває їх осмислення. Але ж як зрозуміти керівників Харківської та Волинської обласних державних ТРК, які теж не скористалися новою нормою і тепер у загальній черзі виборюватимуть право продовжити працювати на телеканалах, які вони раніше використовували?

Тож справді мало вимагати від законодавців ухвалення потрібних нормативних актів. Треба ще вміти ними користуватися. Це у повній мірі стосується і електронних мас-медіа.