Головним трендом має стати об’єднання медіаспільноти на ґрунті журналістських стандартів – експерти

Головним трендом має стати об’єднання медіаспільноти на ґрунті журналістських стандартів – експерти

6 Червня 2018
2057

Головним трендом має стати об’єднання медіаспільноти на ґрунті журналістських стандартів – експерти

2057
Базою для об’єднання різних журналістів із різних медіа і навіть із різними поглядами повинні стати журналістські стандарти. З цією тезою погодилися всі учасники дискусії до Дня журналіста в Україні «Журналістика після "воскресіння"», що відбулася сьогодні, 6 червня, в телецентрі «Олівець».
Головним трендом має стати об’єднання медіаспільноти на ґрунті журналістських стандартів – експерти
Головним трендом має стати об’єднання медіаспільноти на ґрунті журналістських стандартів – експерти

«Якби таке об’єднання відбулося найближчим часом, воно стало б трендом на противагу олігархічним ЗМІ під час виборчої кампанії», наголосила голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

Окреслюючи, на прохання модераторки дискусії, виконавчої директорки ГО «Інститут масової інформації» Оксани Романюк, порядок денний для медіа на наступний, виборчий, рік, Євген Глібовицький, засновник компанії pro.mova, член наглядової ради Суспільного мовника, зазначив, що під час і цих виборів порядок денний диктуватимуть політтехнологи. А Наталія Лигачова додала, що політтехнологи при цьому виконуватимуть волю своїх «замовників», а медіа будуть провідниками цих політтехнологій. Безумовно, слід  враховувати і вплив російської пропаганди та намагання Росії вплинути на результати виборчих кампаній в Україні.

Водночас голова ГО «Детектор медіа» закликала колег – тих, хто, за її словами, хоче бути незалежними медійниками і відповідати своїй суспільній місії – бути чесними перед аудиторією, дотримуватися журналістських стандартів – і в новинах, і навіть у колумністиці, яка мусить бути аргументованою, не підміняючи аргументів і фактів емоціями.

«Ми маємо згадати досвід "Стоп цензурі!" 2010 року – перед нами був великий виклик, нас було небагато, але ми зробили це трендом, – нагадала Наталія Лигачова. – І базовою цінністю було зобов’язання кожного учасника руху дотримуватися професійних стандартів, як, до речі, було й в 2004-му році під час "журналістської револіцї». Саме стандарти, на переконання Наталії Лигачової, здатні поєднати незалежних журналістів навіть з різною ідеологічною та цінностною позицією.

Євген Глібовицький вважає, що головне питання в тому, наскільки передвиборний порядок денний буде підзвітний реальним інтересам суспільства.

«Оскільки політичні партії не є підзвітними, партійні програми не є підзвітними, порядок денний інформаційний практично монопольно в кінці нульових на початку десятих перейшов під контроль політтехнологів, зауважив пан Глібовицький. Після Майдану громадянське суспільство відкусило в політтехнологів частину впливу. На майбутніх виборах впливати на порядок денний намагатимуться політтехнологи, громадянське суспільство, інші дійові особи. Однак, на відміну від попередніх років, зараз медіа можуть стати досконалішими фільтрами, які критичніше просіюватимуть усю цю інформацію».

На думку журналістки «Громадського телебачення» Анастасії Станко, триватимуть спроби розділення медіаспільноти і маніпулювання медіа. Журналістка своєю чергою закликала колег об’єднуватися, боротися за незалежність журналістських розслідувань, протидіяти спробам дискредитації ЗМІ тощо.

Оксана Романюк зі свого боку теж наголосила на тому, що адекватно відреагувати на виклики, які стоять перед медійниками – професіоналізм і безпека, – можна лише шляхом об’єднання.  

Серед тривожних тенденцій, за словами пані Романюк, зростання оціночних суджень і змішування їх з фактами і коментарями, що не є професійною журналістикою. Зростає кількість фейків, згідно з даними дослідження ІМІ, вісім відсотків інформації про медичну реформу і діяльність МОЗ виявилися фейками. «Нам треба повертатися до джерел, до стандартів», підкреслила Оксана Романюк.

Збільшується, за її словами, і кількість випадків насильства щодо журналістів. «Думаю, це теж пов’язано з наближенням виборів, зростанням політичної напруги і недовіри до журналістів», резюмувала вона.

Нагадаємо, 29 травня увечері з'явилася інформація, що в Києві застрелили російського журналіста Аркадія Бабченка, який жив і працював в Україні. 30 травня на брифінгу голови Служби безпеки України Василя Грицака стало відомо, що Аркадій Бабченко живий, а його нібито вбивство насправді було спецоперацією СБУ.

Ці та подальші події поставили перед медіаспільнотою чимало запитань, на частину яких намагалися дати відповіді учасники ініційованої Інститутом масової інформації дискусії. Детальніше про висловлені ними думки читайте невдовзі на «Детекторі медіа».

Фото: стопкадр зі стріму ІМІ

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2057
Читайте також
05.06.2018 17:01
Ярослав Зубченко
для «Детектора медіа»
0
28.03.2018 12:00
Олексій Панич
для «Детектора медіа»
17 096
31.01.2018 10:50
Євген Середа
для «Детектора медіа»
3 686
31.01.2018 10:20
Борис Бахтєєв
для «Детектора медіа»
1 018
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду