ПРОЕКТИ
10:36
Понеділок, 13 Листопада 2017

«Громадське радіо» вибачилося перед слухачами за появу в ефірі Петра Симоненка – заява

Редакційна рада «Громадського радіо» 10 листопада обговорила на своєму засіданні суперечку в соціальних мережах, а також особисті звернення слухачів і читачів, що в виникли у зв’язку із запрошенням в ефір радіостанції Петра Симоненка. Також ситуацію прокоментували ведучий Андрій Куликов та юрист Олександр Бурмагін
«Громадське радіо» вибачилося перед слухачами за появу в ефірі Петра Симоненка – заява
«Громадське радіо» вибачилося перед слухачами за появу в ефірі Петра Симоненка – заява

На засіданні члени ради вирішили опублікувати свою точку зору на ситуацію, пояснення ведучого Андрія Куликова і коментар юристів, повідомляється на сайті «Громадського радіо».

Заяву редакції, пана Куликова та пана Бурмагіна надаємо повністю:

«Заява редакції

"Громадське радіо" запросило в ефір лідера КПУ Петра Симоненка через бажання якомога повніше інформувати свою аудиторію, залучаючи якомога більше різноманітних точок зору. Водночас "Громадське радіо" визнає, що в намаганні дотриматися плюралізму думок та професійних стандартів, при запрошенні в ефір Петра Симоненка журналісти не врахували особисті почуття тієї частини нашої аудиторії, яка представляє родини, постраждалі від злочинних дій комуністичного режиму в СРСР. Ми не мали наміру образити їхні особисті почуттям і вибачаємося перед ними.

Це інтерв’ю в жодному разі не було спробою реабілітувати або пропагувати комуністичний тоталітарний режим 1917—1991 років, або ж заперечувати його злочинний характер. "Громадське радіо" неодноразово повідомляло своїй аудиторії, що панування цього режиму супроводжувалося численними порушеннями прав людини: вбивствами, стратами, депортаціями, тортурами, використанням примусової праці, голодом. Воно принесло численні страждання мільйонам людей, призвело до порушень свободи совісті, думки, свободи преси і знищення політичного плюралізму в Україні.

Протягом жовтня — початку листопада "Громадське радіо" у своїх програмах кілька разів зверталося до теми Української революції та інших паралельних подій 1917—22 років, надаючи слово фаховим історикам та політологам. Редакційна рада звертає увагу на те, що розмова з паном Симоненком не була окремим елементом ефіру, а входила до складу програми "Київ-Донбас". Одразу після розмови з Петром Симоненком Андрій Куликов надав слово доктору політичних наук та історику Владиславу Гриневичу, котрий докладно, протягом півгодини, обговорив наміри і результати установлення комуністичного режиму 1917—1991 років. При публікації на сайті ці два матеріали були подані окремо, як це робиться завжди, що збільшило суперечливе сприйняття публікації.

Зосередившись на виконанні журналістського стандарту надання всієї повноти інформації, "Громадське радіо" не вивчило юридичний бік запрошення керівника КПУ, не обдумало можливі юридичні колізії, що виникають у зв’язку із запровадженням закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Разом із тим, текст закону, а також судова практика не надають однозначного алгоритму дій журналістів чи ширше – усіх громадян – при викладенні інформації щодо діяльності КПУ. Зокрема саме через плутанину "Громадське радіо" спочатку помилково вказало, що Комуністична партія України є забороненою, хоча насправді це не так.

Враховуючи це, радіо має намір звернутися до відповідних органів влади з клопотанням надати роз’яснення щодо юридичного статусу КПУ і, цілком імовірно, зробити зміни в згаданому Законі, що унеможливлять різночитання при його трактуванні.

"Громадське радіо" занепокоєне тим, що гостра політична поляризація в Україні, за умов недотримання принципу верховенства права, здатна обернутися наступом на політичні права. Відповідно до дослідження "Що українці знають і думають про права людини: загальнонаціональне дослідження" 49,5% українців готові допустити безумовне або продиктоване певними обставинами, обмеження прав людей з певними політичними поглядами. Опитування було проведене Фондом "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" та Центром інформації про права людини за ініціативою Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмена) та підтримане ПРООН в Україні.

За цих умов роль засобів масової інформації надзвичайно зростає, особливо тих, що надають інформацію максимально збалансовано і чесно. Але так само зростає і ціна помилки.

Редакційна рада звертає окрему увагу на те, що під час обговорення ситуації в соціальних мережах не всі наші колеги змогли утриматися від конфронтаційних і суперечливих заяв, що частина учасників обговорення вважали позицією редакції. Надалі в подібних ситуаціях ми закликаємо колег зберігати спокій і не дозволяти собі таких дій.

Редакційна рада вважає, що цей досвід є важливим уроком для радіо, він дав нашій редакції можливість обговорити наші редакційні цінності, засади роботи та технологічні процеси.

Ми також дякуємо усім, хто обговорював цей епізод щиро і чесно, маючи на меті якісь нашої роботи і інтереси нашої аудиторії.

Пояснення Андрія Куликова

Андрій Куликов, котрий вів програму за участі Петра Симоненка, так пояснює, чому керівник КПУ був запрошений на ефір 7 листопада:

"Складаю вибачення перед тими, кого образила поява Петра Симоненка у ефірі "Громадського радіо". Розумію, чому ефір за участю Петра Симоненка спричинив такий різкий розголос, у першу чергу — у соціальних мережах. Злочини, скоєні в Україні тими, хто насаджував і підтримував комуністичний режим, зумовлюють ототожнення з тими злочинами і сучасних комуністичних діячів. Особливо тих, хто, як Петро Симоненко, звинувачує в сучасних бідах України насамперед зовнішні сили.  

Проте вважаю, що є обставини, які можуть пояснити появу Петра Симоненка у студії "Громадського радіо".

Запрошення мною Петра Симоненка було продиктовано твердим переконанням, що слухачі мають право і потребу знати, як думають і що роблять інші люди, які живуть в одному часі і просторі з ними. Це допомагає краще орієнтуватись, цілеспрямованіше діяти, приймати аргументовані рішення, безпечніше жити. Тому в ефірі мають бути представлені різноманітні люди, як би ми до них не ставились.  Їхні погляди, можливо, засуджуються більшістю, а чи про них поширюється думка, що їх не підтримує більшість. Небезпечно робити вигляд, що не існує людей із переконаннями, які суперечать тим, які ми сприймаємо. Інакше згодом їх поява зможе заскочити зненацька ціле суспільство. Час від часу потрібно перевіряти, як змінились чи не змінились погляди і способи дії таких людей. Рівною мірою це стосується і тих людей, щодо чиїх поглядів і дій заперечень немає.

Дата запрошення Петра Симоненка до ефіру видавалася цілком логічною — 7 листопада 2017 року, 100-річчя приходу до влади в тодішній Росії більшовиків, ідеологічними спадкоємцями яких у сучасній Україні є ті, хто називає себе комуністами. 

Можна робити вигляд, що когось не існує, навіть коли ті люди живуть поруч з тобою. Але тоді ти або не встигнеш запобігти небезпечним діям цих людей, або не встигнеш допомогти їм у разі потреби. Суспільство від незнання не виграє.

Я глибоко переймаюся ситуацією, що виникла довкола ефіру з Петром Симоненком і сприймаю закиди в тому, що вів розмову з ним не в тому дусі, в якому багатьом слухачам хотілося б. Усі слухачі мають таке само право, як і я, оцінювати якість цього ефіру. Колеги з "Громадського радіо" під час засідання редакційної ради також висловили мені критичні зауваження, які я враховуватиму під час підготовки і проведення наступних ефірів. Лунали також пропозиції вжиття дисциплінарних заходів. Це — свідчення того, наскільки серйозно сприймають ситуацію колеги. До речі, не всі з них були згодні з тим, що Петро Симоненко мав брати участь у ефірі.

Проте я не можу обіцяти, що у майбутньому запрошені мною до ефіру гості будуть однаково схвально сприйняті слухачами та колегами. Редакційні і авторські рішення часто зумовлюються потребами суспільства. Там, де суспільство потребує знати і може від цього отримати користь, позбавляти суспільство права знати — надто небезпечно. Ми вже були позбавлені права знати, в тому числі — в ті часи, коли в Україні панувала влада комуністів. Це зробило нашу країну слабшою. Це зробило нас більш загроженими. Обізнаність і зумовлена нею безпека ґрунтуються на розумінні, раціональному пізнанні, а не на вірі. Розуміння неможливе без обізнаності і усвідомлення". 

Коментар медіа-юриста Олександра Бурмагіна

Медіа-юрист Олександр Бурмагін (Платформа прав людини) на прохання редакції вивчив ситуацію і подав свої пояснення:

"Це дуже складний випадок для аналізу, оскільки важко розмежувати емоційну, етичну та законодавчу складову.

Емоційно, поява в ефірі "головного комуніста" викликає у великої кількості людей несприйняття та обурення. І це абсолютно зрозуміла реакція, оскільки триває війна з Росією, наші території окуповано, тисячі військових та цивільних вбито через дії агресора. На цьому фоні ще дуже свіжі спогади про дії і поведінку цієї партії та її представників під час Революції Гідності і на початку війни.

Якщо говорити про етику, то чинна редакція Кодексу етики українського журналіста абсолютно не враховує стан гібридноі та/або звичайної війни, в якому живе наше суспільство. Подивитись через призму його норм — ЗМІ нічого не порушив.

Законодавчо передбачено обмеження щодо пропаганди комуністичного режиму та виготовлення/поширення комуністичної символіки (Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки)".

Проте, визначення і зміст норм "пропаганди" та "символіки" із Закону свідчить, що зазначене інтерв’ю в прямому ефірі, його зміст не порушують цих обмежень. Також, слід пам’ятати про загальні гарантії діяльності ЗМІ, на яких постійно наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях. Зокрема:  свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство".

При цьому, формально, запрошений в студію гість не є злочинцем, терористом або іншою особою, яку б Закон забороняв інтерв’ювати. Сама КПУ, як юридична особа — спокійно існує, чому доказ — державний реєстр юридичних осіб. Судовий процес щодо припинення їх діяльності — незрозуміло чим закінчився.

Таким чином, маємо з одного боку, відсутність ознак порушень будь-якого нормативного регулювання. З іншого — несприйняття і обурення людей, які пам’ятають роль цієї політсили та її представників під час Революції Гідності і початку агресії Росії проти України.

Можливо, таку проблематику слід обговорювати і вирішувати на рівні редакційних політик, вдосконалення етичних вимог із врахуванням особливого сучасного стану в країні та соціальної відповідальності медіа».

Нагадаємо, 7 листопада до студії «Громадського радіо» ведучий Андрій Куликов запросив уже колишнього очільника скасованої в Україні Комуністичної партії Петра Симоненка. «Запрещенная компартия сегодня. Чего ожидают украинские коммунисты и чего ожидать от украинских коммунистов?»  такою була тема ефіру. Петра Симоненка ведучий представив як першого секретаря ЦК Компартії України.

Присутність політика в ефірі українського радіо обурила спільноту. У коментарі «Детектору медіа» ведучий Куликов повідомив, що, можливо, й порушив законодавство.

Юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Роман Головенко також прокоментував «Детектору медіа» із законодавчого погляду факт участі в ефірі «Громадського телебачення» вже колишнього очільника розпущеної Комуністичної партії України Петра Симоненка.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5270
Переглядів
Коментарі
Олег
15:53 / 13 Листопада 2017
"Небезпечно робити вигляд, що не існує людей із переконаннями, які суперечать тим, які ми сприймаємо" - це ключова фраза. Свого часу радянська пропаганда співала дифірамби Гітлеру, називала його союзником. Потім всі знають, що було. Так і з комуністами, колишніми політиками з ПР та інших т.з. "партій" , що не мають жодного відношення до філософії партій у демократичному суспільстві. Це - фінансово-промислові групи. І на мою думку, "вождь червоношкірих" це продемонстрував на власному прикладі. Було б цікавіше, звичайно,почути дискусію між китайським чи кубинським комуністом і українським :) Але широкий загал знову скаже - пропаганда тоталітаризму! Коли "наші люде" навчаться розрізняти між пропагандою і висловленням думки? :)
Павло Іванович
12:27 / 13 Листопада 2017
А що ви хочете почути від Симоненка, може він покаявся.? В Україні міліони людей можуть висловитися чесніше всіх симоненків та ін., от їх і запрошуйте
Володимир
11:40 / 13 Листопада 2017
А запрошення Куликовим Олени Бондаренко на Свободу слова! Так давайте запрошувати Вітренко, Жириновського, Олійника,Кобзона та інших.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop