ПРОЕКТИ
18:43
Четвер, 26 Жовтня 2017

Безпеку журналістів не гарантуватимуть жилети з написом «Преса» – медіаексперти

Медіаексперти Ірина Чулівська, Сергій Каразій та журналіст «Громадського ТБ» Дмитро Реплянчук, який був побитий правоохоронцями під час штурму Святошинського суду, піддали критиці вимогу представника Міністерства внутрішніх справ Артема Шевченка, аби журналісти, які займаються висвітленням масових акцій, обов'язково одягали ідентифікуючі жилети із написом «Преса».
Безпеку журналістів не гарантуватимуть жилети з написом «Преса» – медіаексперти
Безпеку журналістів не гарантуватимуть жилети з написом «Преса» – медіаексперти

Диcкусія за участі Артема Шевченка відбулася після виступу Ірини Чулівської у Facebook.

«Після позавчорашніх побиттів журналістів правоохоронцями під судом знову випливла розмова про необхідність одягати жилети «Преса». Директор департаменту комунікації МВС Aртем Шевченко каже, що журналістам треба це робити, щоб «мінімізувати ризик неправомірного застосування сили поліцейськими до представників ЗМІ»», - нагадала вона і  навела аргументи, які, на її думку, доводять, що такі заклики шкідливі.

За словами Ірини Чулівської, неправомірного застосування сили не має бути ні до кого - ні до учасників акції, ні до випадкових перехожих, ні до журналістів.

По-друге, жилет із маркуванням, на її переконання, не є реальним способом ідентифікації журналістів: будь-хто може одягнути жилет «Преса» - купити в автомагазині і нанести надпис.

«По-третє, якщо частина журналістів одягнуть жилетку, а інша — ні, це буде підставою бити тих, хто не одягнув? Гарне буде виправдання для постів МВС: не одягнув жилетку — получив в морду, ми ж попереджали одягати, що ти хотів», - зазначає медіаекспертка.

Ірина Чулівська також нагадала, що під час Революції Гідності такі жилети і надписи часто навпаки провокували до більшої агресії щодо журналістів з боку правоохоронців. За її словами, це підтверджує інцидент з Дмитром Реплянчуком, якого правоохоронці били, знаючи , що він представник ЗМІ.

У відповідь на пост Ірини Чулівської Артем Шевченко провів аналогію із маркуванням журналістів у зоні бойових дій: «На фронті вирізняти себе від учасників бойових дій іншим кольором і наліпками - рекомендують задля безпеки журналіста всі міжнародні журналістські організації. Там само як і під час силових операцій під час охорони громадського порядку - жилет нормальний засіб додаткової ідетифікаціі. Поліцейські орієнтовані не завдавати шкоди репортерам, але випадково і ненавмисно можуть це зробити. Як це і було у суді. Камера на шиї і посвідчення не уніфікованого зразка, яке легко підробити - не є достатніми ідентифікаторами професійного медійника. Використовуйте додаткові позначки, наліпки, жилети».

Постраждалий від нападу поліцейських у Святошинському суді журналіст Артем Реплянчук звернувся до Артема Шевченка із зауваженням, що він згоден, що цей інцидент був скоріше вийнятком, а не тенденцією. «Але напад на мене, як журналіста, не був «ненавмисним». Вам про це має бути відомо. Тому я хочу лише з’ясувати, який був мотив для цього «інциденту»», - написав журналіст.

Водночас медіаексперт, журналіст, продюсер TV Reuters Сергій Каразій зауважив Артему Шевченку, що маркування журналістів не працювало, коли співробітники «Беркуту» нападали на журналістів: «Жилет купити І зробити наліпку "Преса" теж може будь-хто. Це не буде працювати. Ми цю тему вже проходили при Януковичу».

За його словами, безпека журналістів залежить від безкарності нападів правоохоронців: «Посадка одного-двох екс-беркутів за побиття журналісітів, ідентифікаційні номери на каски і, бажано, трекери як в Туреччині, і все вони будуть чудово розрізняти».

Артем Шевченко у відповідь заявив, що індентифікація правоохоронців на шоломах існує, а щодо цілеспрямованого побиття Дмитра Реплянчука як журналіста він хотів би отримати докази: «Хотілося би підтвердження якогось (відео-аудіо) таких його слів - тоді ці його твердження будуть більш переконливими».

Читайте також

Як повідомляв «Детектор медіа», зранку 24 жовтня під Святошинським райсудом спецпризначенці побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука та журналіста УНІАНу Сергія Лефтера. Останнього затримали. Крім того, «Страна.ua» також повідомила про затримання свого журналіста Кирила Малишева під Святошинським судом.

Згодом речник МВС Артем Шевченко повідомив, що журналістів звільнено та оприлюднив позицію голови Національної поліції України генерала поліції 2 рангу Сергія Князєва щодо деблокування приміщення Святошинського суду.

Заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий  пообіцяв   розслідувати інцидент з побиттям журналістів під час штурму спецпризначенцями Святошинського суду Києва. Він вибачився перед журналістами та пообіцяв сприяти у розслідуванні інциденту. За фактом нападу на журналістів має бути проведена службова перевірка, запевнив заступник глави МВС. Про це Яровий повідомив під час зустрічі з постраждалими журналістами у Києві 24 жовтня. На зустрічі також був присутній начальник Головного управління Нацполіції у Києві Андрій Крищенко.

Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив «Детектору медіа», що поліція розгляне усі заяви журналістів, які 24 жовтня були побиті та затримані спецпризначенцями під Святошинським судом Києва. Він також наголосив на тому, що журналісти, які займаються висвітленням масових акцій, обов'язково мають одягати ідентифікуючі жилети та подбати про свою безпеку.

За фактом побиття спецпризначенцями під Святошинським судом Києва журналіста Дмитра Реплянчука відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання професійній діяльності журналістів) КК України.

Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір засудив дії поліцейських у Києві щодо трьох журналістів, які висвітлювали сутички у Святошинському суді Києва 24 жовтня.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
457
Переглядів
Коментарі
Media Sposterigach
21:58 / 26 Жовтня 2017
"Бери жилет, пошли домой"... Чи можна бити журналістів без жилетів з позначкою "ПРЕСА"? А де ті жилети брати? Купляти чи їх роздають безплатно і хто? Це редакція має виготовити за свій кошт такий жилет - який завважає за потрібне у довільній формі - чи він має бути певного затвердженого зразку? А якщо в редакції немає грошей, тоді як? А якщо журналіст - фрілансер, тобто позаштатний, сам по собі, хто має забезпечити його жилетом? Куди йому за ним звертатися? А потім що, повсякчас в тому жилеті ходити? Бо трапляється ж так, що журналіст виходить з дому просто погуляти, або іде кудись не по роботі, і не на професійне редакційне завдання, а тут на тобі - на ловця і звір біжить. Тема сама його знаходить. А це - чи то масові виступи, чи безлади, чи ДТП, чи іще якась хрінь. І він у неї встрягає. І без жилету. А тут "бєркут", "ягуар", "грифон", "гапон" чи яка-небудь інша космонавтосрань. Що в такому випадку? Як пояснити до удару, кому їм можна лупцювати, а кого ні, бо "преса", якщо ти без жилету? Або навіть вийшов сміття викинути, а там у коридорі - поліцейська засідка: аваківські орли полюють на чергового добровольця, націоналіста, ветерана АТО. Ну, майже як у "Леоні-кілері". А тут ти раптово, чи не у найнапруженіший момент, з відром виходиш чи пакетом. А жилет - це тільки від побиття? А як щодо перцового газу? А які жилети надягати не журналістам, а іншим громадянам, які теж не хочуть бути відлупцьованими? Чи їх можна, бо не преса? А якщо поліція приїжджає, а на акції - хто в комуфляжі, хто в капіюшонах, хто в балаклавах, але при цьому геть усі з ідентифікаційними жилетами та наліпками "преса"?
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop