Микола Вересень: «Нові канали завжди “сирі”, “сирістю” просто “тхне”,...»

Микола Вересень: «Нові канали завжди “сирі”, “сирістю” просто “тхне”,...»

28 Вересня 2017
5287

Микола Вересень: «Нові канали завжди “сирі”, “сирістю” просто “тхне”,...»

5287
«...і вже по ходу п’єси ти доопрацьовуєш. От якраз зараз у Прямого каналу такий стан», - каже Микола Вересень. Прямий канал – третє місце його працевлаштування протягом року після «Радио Вести» та NewsOne. Але новий початок на Прямому каналі журналіст бачить як цілком пересічну справу, бо за своє професійне життя змінював роботу десятки разів.
Микола Вересень: «Нові канали завжди “сирі”, “сирістю” просто “тхне”,...»
Микола Вересень: «Нові канали завжди “сирі”, “сирістю” просто “тхне”,...»

«Це 155-й канал! Я навіть не відчуваю якогось тремтіння. Ви думаєте, я не хочу? Хочу! Та не виходить ужестрашное дело!», – говорить Микола Вересень. «Детектор медіа» поспілкувався із журналістом вчора, 27 вересня, – одразу після його першого ефіру на Прямому каналі. Він розповів, які перспективи його очікують на цьому мовнику, порівняв старт телеканалу з ремонтом квартири і пояснив, чому неможливий «український CNN».

Пане Миколо, ви розповідали, що ніколи не сваритеся, принаймні, з колегами. Та за короткий час ви вже тричі змінили роботу, якщо не брати до уваги «UA:Перший», де продовжуєте працювати. Чому це відбувається так часто?

– Я ж не через журналістів змінюю роботу, а через обставини, керівництво, цензуру. Якщо аналізувати, як «я от бабушки ушел и от дедушки ушел», будуть різні підстави. Приміром, влітку я пішов із NewsOne. І це був перший випадок у моєму житті, коли не «я пішов», а «мене пішли». До певної міри, принаймні.

Були ще роки, коли доводилося так часто змінювати роботу?

– Ні, не було. Може, якщо подумаю – пригадаю.

Хто вас запросив на Прямий канал і що вам запропонували робити?

– О, починається! Його звуть Олексій Семенов, генеральний продюсер. Він подзвонив і сказав, що ми знайомі і навіть колись спілкувались. Ми зустрілися, поговорили. Без сумніву, почалися «танці», як завжди в таких випадках: щось мені не подобалось, щось їм не підходило.

Довго велися перемовини?

– Цього разу досить швидко. Мені це завжди імпонує. Три-чотири дні – менше тижня точно. Прямий канал, 5 канал, «1+1» часів Роднянського (бо з Ткаченком я домовлявся півроку) – мабуть, на цих трьох каналах з багатьох, на яких я працював, переговори йшли досить швидко. І це означає, що керівництво цих каналів знає, чого воно хоче, бо переважно розмови точаться на кшталт «Ну, давай щось зробимо».

І я позавчора (25 вересня 2017 р. – Ред.) дав згоду і сьогодні (27 вересня. – Ред.) вийшов в ефір.

Ви були учасником програми «Разом» чи ще гостем?

– Ні, який же я гість – я був учасником. Я вже брав інтерв’ю, щось підгалдикував, іскрометність виявляв. Я вже повноцінно працюю. Правда, ще не на 100% розумію, де, але це нормальна ситуація, коли ти перший чи навіть другий-третій день приходиш на роботу.

Які у вас перші враження від атмосфери на Прямому каналі?

– Там, всередині самої контори, дуже багато всіляких пропозицій. І якщо бодай половина цих пропозицій здійсниться, тобто якщо колеги з Прямого каналу не збрешуть, як це часто буває на телебаченні, я буду задоволений. Тому що на каналі можлива якась реалізація, там є різні формати, різні можливості. Дай боже! Я не буду робити жодних припущень, бо дуже багато років перебуваю на телебаченні і звик нікому не довіряти. В Україні багато людей, які люблять обдурити – на телебаченні їх пропорційно не менше.

У проморолику, який Прямий канал зробив для вас, ви сказали, що, починаючи з цієї середи, будете в ефірі п’ять разів на тиждень, крім вихідних, з 6:00 до 22:00. Ви мали на увазі мовлення впродовж дня чи у час-прайм – з 18:00 до 22:00?

– Ні-ні, я працюватиму ввечері з 18:00 до 22:00. Але поки воно все намацується, зрозумійте. Вони місяць в ефірі, вони самі ще не все залагодили, є чимало проблем.

Що таке старт будь-якого каналу на телебаченні? Як кажуть: «ремонт в квартире нельзя закончить – его можно прекратить». Так само старт каналу не можна підготувати – його можна розпочати. Я на старті працював з дуже багатьма каналами за своє життя. І скрізь було однаково. Ти собі кажеш: «Сімнадцятого липня чи березня – запускаємось». І незважаючи на те, готове в тебе все чи не готове, ти маєш вийти 17-го. Все, кінець. Воно буде недолуге, погане, недороблене, але воно вже почне жити, а ти будеш надолужувати, надолужувати, надолужувати. Якщо ти 17-го, знов-таки, червня чи грудня, подумаєш: «Ні, я ще не готовий – давайте завтра», то це буде завтра, післязавтра, за тиждень, за місяць – ти ніколи не запустиш канал. Тому нові канали завжди «сирі», «сирістю» просто «тхне», і вже по ходу п’єси ти доопрацьовуєш. От якраз зараз у Прямого каналу такий стан.

Скажіть, фінансові умови контракту на Прямому каналі кращі за ті, що були на «Радио Вести» та на NewsOne?

– Так, кращі… Ні, далі я нічого не скажу (сміється. – Ред.).

У програмі «Разом», яку ви вестимете з колегами, чи не забагато телевізійних «зірок» на «квадратний метр ефіру»? Матвій Ганапольський, Євген Кисельов, Микола Вересень…

– Не знаю, час покаже. Я їм сказав, коли вони мене спокушали: «Якщо об’єднати разом дев’ять вагітних жінок, дитина за місяць все одно не народиться – майте це на увазі». Якісь речі мені подобаються, якісь – ні. Мені не подобається назва каналу. Я не переконаний, що така кількість, як ви кажете, «зірок» на один квадратний метр – це добре.

Але з іншого боку, за словами колег, те, що відбулося сьогодні в ефірі, – вже трошки змінений формат. Може, вони до мене прислухались, не знаю. Бо я їм казав, що треба об’єднати – зробити варіант, коли будуть і всі разом, і кожен окремо. Сильні сторони в тому, що сидять чотири чи п’ять не дуже поганих журналістів і кожний виступає за себе. Сьогодні зробили, я так зрозумів, таке: перші 15-20 хвилин всі між собою розмовляють, потім хтось один іде – готує і проводить упродовж 40 хвилин свою програму, потім знову всі сідають поруч.

Так було й до вашого приходу…

– Подивимось, я не знаю. Я багато чого знаю, але ж я не можу бути таким пихатим, щоб казати, що я знаю краще. Там є продюсери, директори, ведучі – вони теж щось знають. Дай боже – може, «Разом» якось і вийде.

А проекти, які вам пропонують, схожі на ті, що вже виходять під час прайму, – тобто щоденні авторські програми «Вказівний палець» Андрія Пальчевського, «Нейтральна територія» Світлани Орловської?

– Не знаю, я ніколи не бачив програм ні Андрія Пальчевського, ні Світлани Орловської. «Чукча же не читатель, чукча писатель». Я не знаю, що на Прямому каналі відбувається. Я сьогодні вперше побачив цей канал. Він більш-менш зшитий, але багато еклектики: там п’ять секунд, там п’ять хвилин, там сім хвилин і так далі.

До речі, мене одразу кинули на барикади, в них є таке поняття «дежурный по стране». На Прямому каналі, мені здається, багато російських форматів: той же «Дежурный по стране», «Времечко». Навіть за назвами все дуже схоже на Росію.

Вас не зупиняє, не хвилює те, що Прямий канал асоціюють з ім’ям президента Порошенка?

– Я просто сиджу і думаю: може, мені застрелитись вже нарешті чи емігрувати в Еквадор, наприклад? Адже іду я на «Радио Вести» – «А чи не асоціюється у вас це з Москвою?». Кажу, ні, не асоціюється. Потім іду на NewsOne – «А чи це не ватний канал?» Кажу, не знаю, я особисто не «ватник». Давайте нарешті мені не про канал, а про мене. Я ж живу в Україні.

Якщо бути послідовним, то мені треба було б емігрувати під час Януковича, а потім повертатися під час революції. А тепер знов емігрувати, тому що багатьом не подобається Порошенко. От кажуть: #зрада чи #перемога? За логікою, сьогодні я на «переможному» Прямому каналі, а місяць тому був на «зрадному» NewsOne.

Дивіться. Ми не можемо нічого зробити з людиною. Людина є важлива іпостась Бога, вибачте за пафос. Кінець. Людина визначає все. Якщо людина навіть на найгіршому каналі робить гарну програму, то давайте помолимося за неї. І давайте нарешті кинемо цей соціалізм, коли, де б ти не працював, ти асоціюєшся з місцем роботи.

Був журнал «Новый мир», і попри те, що він існував в Радянському Союзі, там друкувався Солженіцин. Існувала Академія Наук – і попри те, що все було під комунізмом, там працював Андрій Сахаров. Це не говорить про те, що Радянський Союз був чудовий. Це говорить про те, що навіть у Радянському Союзі були люди, які чесно виконували свою роботу. І мені, якщо чесно, вже осто@@@@ило це пояснювати широкій українській ліберальній громадськості.

Якщо на каналі з’являться заборонені чи закриті теми, списки людей, яких не можна запрошувати, що ви робитимете?

– Всі, хто хоч упівока бачили, що я робив у своєму житті, знають відповідь. Я не буду це пояснювати у 1238 раз. Мені вже соромно повторювати, що я не верблюд.

Керівництво Прямого каналу заявляло, що прагне побудувати «українську модель CNN і ВВС». Ви людина, яка бачила багато редакцій, зокрема телевізійних, у світі. Чи помічаєте ви на Прямому каналі хоч якісь зародки того, що ця мрія справдиться?

– Ні-ні. Я часто розмовляю з моїми молодими колегами. Вони тепер всі такі навчені, інтернетні, всі знають дві-три мови. Й усі хочуть бути international, хочуть займатися міжнародними справами. Втім ніхто з них не розуміє одну річ: жоден український канал не стане CNN. Як не стане ВВС, Fox News, CBC – будь-якою великою британською, американською, канадською телемовною компанією. Чому? Дуже просто.

Приміром, у величезної кількості англійців були родичі у Вест-Індії, в буквальній Індії, в Африці, в Австралії. Тому для них новини з цілих континентів і з різних країн світу на англосаксонських медіа – це не порожній звук. Тому що десь була бабця, десь дід, десь батько, десь там твій рід народився, а потім повернувся в Англію. Тобто для англосаксів земна куля стає батьківщиною. І те, що відбувається в Кенії, на Барбадосі, в Індії, на Бірмі, у Новій Зеландії, їм цікаво не тому, що вони такі «любопытствующие». А тому, що конкретно величезна кількість безпосередніх родинних зв’язків з’єднує цих людей з тими континентами і країнами.

Так само, якщо брати США чи Канаду – це країни емігрантів.

Українці ніколи не були такими мандрівниками. До Міклухи Маклая вони мандрували до Стамбула, вдало чи менш вдало грабували місто й повертались собі на Дніпро. Тому для українців світ досить не далекосяжний. І тому робити аналог CNN, коли тобі в одному пакеті новин пропонують вісті з Мексики, з Аргентини, з Південно-Африканської Республіки, з Єгипту, з Іраку, з Індії, з Японії, українцям ні до чого. Такий канал не для інтелектуалів, а для тих, кому важливо, аби їхні заокеанські батьки, діди, знайомі, сусіди, родичі, батьки твоєї дружини, колишній шкільний вчитель – були поруч із ними. Тому в Україні не може фізично виникнути CNN.

Щойно читачі «Детектора медіа» отримали експертну оцінку від журналіста, який є істориком за фахом. Як каже мій друг: «Включай мозги», коли тобі обіцяють щось дуже привабливе…

– Так, прочитав лекцію, щоб було зрозуміло, що це неможливо. Треба просто, як кажуть росіяни, «по одежке протягивать ножки».

Фото: Валентина Балабанова

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5287
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду