ПРОЕКТИ
09:45
Понеділок, 22 Травня 2017

«Перегони» за телеведучого Миколу Вересня виграв NewsOne

Відсьогодні, 22 травня 2017 року, Микола Вересень вестиме ток-шоу «Година з Вереснем» у прямому ефірі NewsOne. Співпрацю журналістові телеканал запропонував після того, як 28 лютого Вересень разом із командою пішов із «Радио Вести».
«Перегони» за телеведучого Миколу Вересня виграв NewsOne
«Перегони» за телеведучого Миколу Вересня виграв NewsOne

Журналіст, теле- і радіоведучий Микола Вересень розповів подробиці співпраці з каналом NewsOne в ексклюзивному бліц-інтерв’ю «Детектору медіа».

— Пане Миколо, від кого ви отримали пропозиції співпраці з того моменту, як пішли з «Радио Вести»?

— Не буде ввічливим, якщо я буду перераховувати засоби масової інформації, з якими вів перемовини. Їх було три чи чотири. Я собі сказав: «Хто перший “добіжить” до фінішу, тобто хто раніше побудує студію, підготує решту речей для початку роботи, той і буде переможцем». До фінішу першим прийшов NewsOne.

І виборов основний «приз»?

Так, і отримав приз у вигляді мене, скромного. І щойно я прочитав анонс, який буде супроводжувати мою програму.

Що це буде за програма?

Це буде ток-шоу, як завжди. Приходитимуть люди. Я буду ставити їм запитання — вони відповідатимуть. Звісно, всі хочуть, щоб це було гостро, кисло, солоно, перчено, хріново і т. д. Це не завжди виходить, але буває.

Чим проект буде відрізнятися від інших, які вже є на самому NewsOne, а також на інших каналах? У чому «родзинка»?

Ніякої родзинки немає. Просто Вересень — хороший журналіст. Відрізнятися проект буде тим, що на інших каналах не працює Вересень. А на цьому каналі збирається.

— Як називатиметься ваше ток-шоу?

«Година з Вереснем». Причому, незважаючи на те, що тепер травень, за ним — три літніх місяці й тільки потім вересень, весь час буде «Година з Вереснем», уявляєте собі? Тобто рання осінь приходитиме в оселі глядачів NewsOne щовечора о 19-й.

— Крім вихідних?

Сподіваюся, що крім вихідних. Я ще хочу поборотися, щоб у понеділок програма йшла не в прямому ефірі, а в запису, але про це буду мовчати. Не люблю багато працювати, скажу вам відверто. Люблю якісно і трошки.

— На яких умовах ви працюватимете? Чи визначили для себе якусь «червону лінію»?

У мене немає ніякої «червоної лінії», як ви здогадуєтеся. І умов мені ніхто ніяких не ставив.

— Із ким конкретно ви вели перемовини на NewsOne?

Про це я не буду розповідати. Із різними людьми: є люди неголені, є поголені… Різні дуже люди.

— Вам не ставили вимоги, що паралельно ви не можете працювати ще десь?

Ні, думаю, що на Першому телеканалі залишусь — я не підписую ексклюзивний контракт. Раніше я ще викладав студентам, а тепер у мене буде дві роботи. Хоча, якщо будуть пропозиції, навіщо ж відмовлятися?

— Оскільки NewsOne вас як «приз» отримав не ексклюзивно, у вас є наміри шукати співпраці з іншими каналами?

Якщо буде хороша пропозиція, почнемо думати про неї. Журналіст міряє дві речі: зацікавленість і гроші. Не знаю, чи можна в моєму випадку називати кар’єрне зростання: кар’єра в мене й так нібито успішна, тьфу-тьфу-тьфу — постукаєм по дереву. Залишається власне задоволення і гроші.

Читайте також

— Умови на NewsOne вас задовольняють?

Знаєте, мене би задовольнили кращі умови. Але є такі, які є. Подивимося. Звідки я можу знати зараз, що буде колись. Я ще не виступав в ефірі. Сьогодні виступлю — тоді буду про це думати.

— Від Миколи Княжицького я дізналася, що керівництво каналу «Еспресо ТВ» теж вело з вами перемовини — щодо вашого повернення. Чому не домовилися?

Я не буду це коментувати.

Нещодавно в розмові з генеральним директором «1+1 медіа» Олександром Ткаченком я запитала, чому він не запрошує до співпраці людей, із якими починав робити «Плюси», зокрема Миколу Вересня. Він сказав, що канал починав робити з вами проект, «який, на жаль, крім пілотного, першого прем’єрного випуску… не сильно пішов». Що це був за проект і чому ви не спрацювалися?

По-перше, проект пішов. Це було роки три тому. Ми відзняли чотири чи шість випусків, а скільки дійшло до ефіру, я не знаю. Навіть були судові позови.

— Ви кажете про оновлену програму «Табу»?

Так, і не пішла вона через дуже просту причину: я не вмію й ніколи не вмів бути «говорящей головой». А на «1+1» була ціла низка божевільних продюсерів, навіть продюсерів-невігласів. Вони чомусь вирішили, що краще знають, що мені говорити, як мені одягатися, стояти, сидіти чи лежати, висіти чи, може, літати. Винаймали маленьких хлопчиків, які намагалися писати за мене. А я вмію писати, в мене багато досвіду.

Потім редактори поставили в ефір неперевірену інформацію. І я хочу вибачитися зараз через ваше видання перед усіма, кого я образив тоді. Тому що насправді підготовлені для моєї програми сюжети були брехливими, тобто такими, що не відповідали дійсності.

Більше того, я образив одну людину під час ефіру, бо мені «зламали руки і ноги», аби я сказав те, що не відповідало дійсності. Тож мені довелося організувати підпільний дзвінок прямо у в’язницю й вибачитися перед цією людиною — не буду називати її прізвища (відомо, що телеведуча і дружина майора Мельниченка Наталя Розинська після виходу програми в ефір пообіцяла подати до суду на журналістів «Табу» і особисто на Миколу Вересня. Утім у цьому інтерв’ю журналіст відмовився оприлюднювати будь-які прізвища. — Ред.).

І я після цього прийшов до Ткаченка і сказав: «Сашко, до побачення! Я працювати в умовах брехні, в умовах, коли за мене малозрозумілі люди пишуть тексти, не буду».

Звісно, в усіх був шок, тому що платили великі гроші. Там була ціла низка проблемних моментів. Я з деякими людьми не те що розсварився, але стосунки з ними не покращилися. Сумна досить була історія на «1+1». Тому в таких випадках треба згадувати давніх греків і грецьку фразу, яка українською мовою звучить так: «Ніколи не можна вступити двічі в ту саму річку». Не можна вступити двічі у ЗМІ під назвою «1+1».

— У вашому інтерв’ю в книжці журналіста Валерія Калниша «За слова отвечают», презентованій днями на «Книжковому Арсеналі», є такі міркування: «В 2004-м я поступил абсолютно анти-ВВС. Благодаря “оранжевой” революции я для себя сделал несколько странный вывод — объективистская точка зрения, которая существует на ВВС, возможна только в Англии. Что это значит? Ты, как журналист, сначала сделай из своей страны “Англию”, а потом начни жить по стандартам. И ты сначала добиваешься отсутствия запрета на профессию, а потом начинаешь нормально работать. Потому что если в твоей стране запрет на профессию, то глупо быть объективистским». Чи означає це, що вас так само не дуже цікавить, хто фінансує ЗМІ і яке походження цих грошей?

Це мене не цікавило ніколи. Адже, знаєте, правда — вона ж універсальна. Можу навести мільярд прикладів. Це дуже розлога дискусія в Києві — спробую задовільнити людей, які цікавляться цією темою.

— До речі, в інтерв’ю «Детектору медіа» ви говорили, що якби навіть доктор Геббельс запропонував би вам розмістити статтю в Volkischer Beobachter або Костянтин Ернст надав вам 15 хвилин ефіру на «Первом канале» в Росії «під усе, що ви скажете»

… я би погодився, без сумніву. Решта розмов — алогічні. Якщо в людини відсутня логіка, вона вже трошки божевільна. Людям, які хочуть бути «святіші за Папу Римського», а таких я знаю багато і в Україні теж, треба бути послідовними. І спочатку відповісти на запитання: чому вони не поїхали з України, коли президентом став Янукович. Ну якщо ми такі принципові, ми не можемо перебувати там, де є бруд. А в країні під назвою «Україна» з 2010-го по 2013 рік на чолі сидів пан Янукович.

Якщо бути послідовними, треба, мабуть, спалити й магазини Hugo Boss скрізь у світі, тому що ця компанія відшивала красиву чорну форму SS, у якій есесівці спалили приблизно шість мільйонів людей тільки єврейського походження, а скільки ще було ними вбито, залишається тільки гадати.

Може, також треба попалити машини Porsche, тому що Фердинанд Порше конструював танки для Адольфа Гітлера. У мене є досить близький товариш, який живе в Канаді, він продюсер СВС — великої канадської суспільної телерадіокомпанії. І коли я почав розмірковувати з подачі деяких людей, що, мовляв, «нельзя работать там, а там тоже нельзя, а там совсем нельзя, а там нельзя-нельзя», я йому подзвонив і запитав: «Слухай, а як ти думаєш, євреї теж купують Hugo Boss?» Він каже: «Ну так, усі купують Hugo Boss». «А їм не тисне костюм чи штани ніде? Бо цей чувак і форму для есесівців придумав?» Він каже: «Не кажи дурниць, бо я буду думати, що ти ідіот».

Це я у такий спосіб передаю вітання (сміється) моїм доброзичливцям, які люблять казати, що я не на тому каналі працюю. Мені в них треба було би спитати — їх би це задовольнило. І вони б відповіли: «Мабуть, узагалі ніде не працюй». І я тоді прийшов би додому і сказав: «Поїхали будемо жити на вокзалі, тому що працювати мені тут, кажуть, низззя». Ось такі люди, які знають, що можна, а чого неможна. «Моральные авторитеты». Як бачите, моя позиція не сильно змінилася.

Фото: Олексій Темченко

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2332
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop