Про це вона заявила під час регіональної дискусії у Одесі «Безпека журналістів: базовий стандарт вільних медіа», який за участі міжнародних експертів організувала Національна спілка журналістів України (НСЖУ) у співпраці з Офісом представника ОБСЄ з питань свободи медіа, повідомляє прес-служба НСЖУ.

«Кілера знайшли і посадили якось на диво швидко. Але на цьому розслідування закінчилося. Коли вбили Дерев’янка, було відібрано 56 статей, які могли б стати ниточками до замовника. Але в той день, коли затримали кілера, пошуки закінчилися. Хоча він сам на суді говорив про те, що за вбивством стоять вищі ешелони влади. Тому ми говоримо про безкарність», – зазначила Лариса Бурчо.

В той же час вона звернула увагу і на питання солідарності солідарністів. За її словами, вбивство Бориса Дерев’янка чимось схоже на вбивство Георгія Гонгадзе. Але якщо в другому випадку вся журналістська спільнота постала разом, вимагаючи знайти і покарати убивць, то в Одесі журналісти поділилися на два табори, і почалася хвиля брудних матеріалів та нечесної гри.

«Я тоді неодноразово закликала схаменутися, бо тільки спільна позиція, солідарні вимоги знайти і покарати винних може змусити боятися тих, хто хоче нападати на журналістів», – сказала Лариса Бурчо.

Нагадаємо, 11 серпня 1997 року редактор газети «Вечерняя Одесса» Борис Дерев'янко був застрелений найманим вбивцею.

У березні 1999 року суд засудив за це вбивство Олександра Глека до вищої міри покарання - розстрілу. Залишилися нез'ясованими замовники та посередники скоєного злочину.

У травні 2011 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області спростувало власну інформацію про затримання замовника вбивства в 1997 році редактора газети «Вечерняя Одесса» Бориса Дерев'янка.

На фото - на місці вбивства

Фото: з архіву