НМР вирішила започаткувати серію діалогів у регіонах про найболісніші та найважливіші питання для журналістів, оскільки в експертному середовищі бракує інформаціє про те, що відбувається в різних містах, пояснив член НМР Тарас Шевченко.

На цих заходах планується обговорювати медіареформи (роздержавлення ЗМІ, створення суспільного мовлення), питання відкритості влади (е-декларування), а також і питання журналістської солідарності. «Важливо зрозуміти, чи виконують нинішні об’єднання журналістів свої функції, чи відчувають самі журналісти підтримку. Можливо, слід ставити питання про нову організацію, адже новостворені інститути часто є якіснішими і прогресивнішими, ніж уже існуючі», – сказав пан Шевченко.

Секретар НМР Ігор Розкладай акцентував, що в журналістиці наразі є багато проблем, що лежать на стику законодавства та етики. Тому експерти НМР надають оцінку складним та спірним ситуаціям, підтримуючи позитивні зміни і вказуючи на негативні явища.

Серед здобутків НМР він відзначив те, що Нацрада почала мотивувати свої рішення, а не просто оголошувати про штраф. Також експерти НМР уперше підняли питання використання термінології у журналістських матеріалах.

Значення НМР полягає в тому, що вона може робити гарну й неупереджену експертизу контенту, додав член НМР Тарас Петрів. На його думку, настав час визначити: які кроки має зробити журналістика у найближчі 10 років, адже зараз є як нові виклики, так і шанси.

За словами секретаря НМР Романа Головенка, журналістику можна вважати ремеслом, однак ця сфера не обмежується зароблянням грошей – надто велика відповідальність та вплив на суспільство. Він також зауважив, що проблеми виникають не лише в українській, а й у світовій журналістиці, адже медіа «жовтіють», і йде гонитва за оперативністю новин, заради чого журналісти поступаються якістю.

Член НМР Отар Довженко пригадав, що донедавна дискусія про стандарти в регіонах зводилася до порад від столичних експертів, які не уявляли місцевих реалій: низьких зарплат, диктату власників, слабкої матеріальної бази. Тож болючі для журналістів питання лишаються актуальними. На його думку, слід шукати відповідь на питання, як досягти кращих матеріальних та моральних умов у регіональній журналістиці.

Представники львівських видань, які взяли участь у зустрічі, наголошували на складності щоденної «конвеєрної» роботи, особливо в інтернет-виданнях. Журналісти навели приклади, як відсутність відповідей на запити затримує написання матеріалів та не дозволяє дотримуватися стандарту збалансованості, адже державні органи не висловлюють свою позицію.

Представники редакцій також нарікали на фінансові проблеми та недостатній рівень підготовки журналістів. Значну дискусію викликало й ставлення до мови ворожнечі та перевірки фактів. Проте в підсумку учасники круглого столу погодилися з необхідністю шукати відповіді на спірні питання в медійній галузі.

Нагадаємо, Незалежна медійна рада є органом саморегулювання у сфері медіа, до якого входять 15 членів – авторитетних журналістів та громадських активістів, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері. Склад медійної ради сформували наприкінці 2015 року п’ять медійних організацій – Центр демократії та верховенства права (у минулому – Інститут медіа права), Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа» (у минулому – ГО «Детектор медіа») та фундація «Суспільність».

Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада планує надавати рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення регулювання у медійній сфері.

Головою Незалежної медійної ради є голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, секретарями – медіа юристи Ігор Розкладай (Центр демократії та верховенства права) та Роман Головенко (Інститут масової інформації).

За 11 місяців своєї роботи Незалежна медіайна рада ухвалила 11 рішень, які стосувалися порушення телеканалом НТН декомунізаційних норм законодавства, запису передачі за участі Вікторії Шилової в ефірі телеканалу «Репортер» (Одеса), порушень при висвітленні інформації про пункт для біженців у Яготині, резонансного «Подвійного життя Президента», серіалу «Не зарікайся», критики епізоду «Слідства.Інфо» на сайті texty.org.ua, трансляції телеканалом «Гамма» передач за участю Петра Симоненка, рекламних роликів «Рідна Роса», «Шустов» і «Первак», випуску передачі «Відкритий мікрофон» на радіо «АКС», випусків передачі «Трафік з Кивою» на телеканалі NewsOne і публікації в газеті «Дзеркало тижня» матеріалу Вадима Трояна «Війна на кримінальному фронті». Крім того Незалежна медійна рада підготувала одну рекомендацію Нацраді щодо регулювання контенту.

Фото – Facebook Тараса Шевченка