Роман Бочкала: «Тем, які замовчуються, дуже багато»

Роман Бочкала: «Тем, які замовчуються, дуже багато»

22 Вересня 2016
3778

Роман Бочкала: «Тем, які замовчуються, дуже багато»

3778
«У кожного каналу є свої скелети в шафі та свої табу», — каже відомий воєнкор. Продовження опитування «ДМ»
Роман Бочкала: «Тем, які замовчуються, дуже багато»
Роман Бочкала: «Тем, які замовчуються, дуже багато»

«Детектор медіа» продовжує опитувати колег щодо найгарячіших проблем українських медіа. Сьогодні слово Роману Бочкалі — військовому кореспонденту, ведучому програми «Очна ставка».  Читайте також відповіді Олексія Бобровникова, Тетяни Даниленко, Насті Станко, Наталії Соколенко

 — Які кейси останнього часу в українській журналістиці здаються вам найважливішими? Позитивні та негативні (наведіть, будь ласка, приклади). Чому ви вважаєте їх такими? Чого вони можуть навчити нас, українських журналістів?

— Їх два і вже досить довго: війна та боротьба з корупцією. Перша тема чим далі стає менш репортажною та більш аналітичною. І це не дивно. АТО стало справжнім явищем. Окремим організмом, в середині якого відбувається купа різних процесів. Другий, як ви кажете, кейс — це журналістські програми розслідувань. Вони з’явилися майже на всіх центральних телеканалах, а на деяких одразу кілька проектів, на які покладені викривальні функції. Це прикмета часу, реакція на запит суспільства. Рейтинги свідчать, що глядачам цікаво дивитися розслідування. Вони йдуть навіть у праймі. Мабуть, це краще, ніж російське мило. Хай люди дивляться, роблять висновки.

А щодо того, чого можуть навчити, то це час народження зірок. У нас уже ціла плеяда доволі якісних військових кореспондентів. Бо до АТО військову тематику висвітлювала купка журналістів — я та ще кілька колег. Тепер нас багато. Так само з розслідувачами. За останні пару років з’явилося багато нових цікавих імен.

Які основні проблеми ви бачите у висвітленні теми АТО, Донбасу?

— Із висвітленням АТО значних проблем не бачу. У воєнкорів є доступ майже до всього. Не поділяю «срачі» колег, які час від часу спалахують — мовляв, «нам не дають працювати в АТО». То вони не працювали в місіях ООН та НАТО. Там правила набагато суворіші. В мене був такий досвід у Косово (KFOR), Афганістані (ISAF), ДР Конго, Ліберії, Лівані. То в нас умови дуже лагідні. Я би навіть сказав, що відчувається певний романтизм. А там цього немає. Є чітка, але досить забюрократизована робота на війні. Щодо Донбасу в цілому, то тут складніше. Бо ми не маємо доступу до окупованої частини Донбасу. А якщо така можливість час від часу в декого з колег і виникає, то постають морально-етичні, питання безпеки та навіть юридичної відповідальності. Тож ми не можемо об'єктивно висвітлювати події на Донбасі, а, отже, це проблема.

Чи вважаєте ви, що в українських ЗМІ замовчується багато тем? Якщо так — то чому, на ваш погляд, це відбувається? Хто винуватий і що робити?

— Тем, які замовчуються, дуже багато. У кожного каналу є свої скелети в шафі та свої табу. Пояснюється все дуже просто: у власників є свої інтереси. Інформаційна політика каналу не має суперечити їм. На жаль, про редакційну угоду між журналістським колективом та власниками, яка би чітко виконувалася, можна говорити лише в рідкісних випадках. Але, з іншого боку, добре, що глядач має змогу довідатися, кому яке медіа належить, та зробити висновки. Втім, є й іншій бік, більш привабливий. Після Майдану реально немає якоїсь «узгодженої» позиції стосовно більшості важливих для держави питань. Зовнішньої цензури більше немає. Але є внутрішня.

У ситуації гібридної війни певні теми коментуються не зовсім адекватно не лише офіційними особами, але й навіть експертами. Як бути в цій ситуації журналістам? Як подавати такі теми?

— Важко стверджувати те, що неможливо довести. Тому треба бути з цим украй обережним. Утім, якби американські журналісти мовчали про Гуантанамо, можливо, суспільство ніколи б не дізналося про цю в’язницю. У таких історіях важливо враховувати суспільну значущість теми, а не лише наявні факти. Про експертів узагалі не хочу коментувати. На жаль, в Україні майже немає експертного середовища як такого. Є розумні й не дуже фахівці в певній галузі на утриманні в певних груп. І є справді поважні експерти, яких дуже мало. Всіх інших використовують їхні працедавці для просування певних меседжів і журналістами для легітимації й підтвердження сумнівних відомостей.

Що, на ваш погляд, розділяє українську медіаспільноту тепер — які головні проблеми? Що може її об’єднати? Як це зробити — в яких форматах це можливо, навколо яких ідей, цінностей?

— Ніщо так не розділяє українську медіаспільноту, як різнобарвні корисливі інтереси її власників. Об'єднує зовнішній ворог, нелюбов до Путіна. Не впевнений, що журналістів мають об’єднувати якісь ідеї. В радянські часи об’єднавчих ідей вистачало, але від цього журналістика не була більш незалежною та професійною. Спільним фундаментом мають бути високі професійні стандарти й механізми саморегуляції галузі, які би дозволяли журналістам мати певну дистанцію від державних інституцій та вибудовувати відносини з власниками. Саме це найкраща вакцина від брехні та відвертої джинси.

Фото: Олексій Темченко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3778
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду