Прес-служба парламенту закликає медіаспільноту розробити жорсткіші правила акредитації в ВР

Прес-служба парламенту закликає медіаспільноту розробити жорсткіші правила акредитації в ВР

25 Лютого 2016
2295

Прес-служба парламенту закликає медіаспільноту розробити жорсткіші правила акредитації в ВР

2295
Керівник прес-служби Верховної ради України Ірина Кармелюк закликала Національну спілку журналістів України (НСЖУ), інші медійні організації й парламентських журналістів спільно розробити нові правила отримання щорічної акредитації до парламенту.
Прес-служба парламенту закликає медіаспільноту розробити жорсткіші правила акредитації в ВР
Прес-служба парламенту закликає медіаспільноту розробити жорсткіші правила акредитації в ВР

Про це йшла мова 25 лютого на круглому столі Національної спілки журналістів України (НСЖУ) щодо поліпшення умов роботи парламентських журналістів.

За словами Ірини Кармелюк, наразі в парламенті щорічну акредитацію отримали понад 3,5 тис. медійників, що є, на її переконання, невиправдано великою кількістю, враховуючи, що ложа преси у сесійній залі Верховної Ради налічує тільки 70 робочих місць. Керівник прес-служби також нагадала, що за роботою парламенту можна слідкувати за допомогою чотирьох парламентських медіа - трьох друкованих видань та телеканалу «Рада».

Пані Кармелюк звернула увагу, що законодавчо обмеження на кількість акредитованих журналістів не встановлені. Перевірити, чи всі акредитовані журналісти потребують присутності у парламенті для підготовки своїх публікацій, немає можливості, адже журналісти не зобов’язані надавати прес-службі свої опубліковані матеріали - тож немає можливості подивитися на якість їх роботи.

«Ми зі своїм демократичним прагненням всі надати доступ трошки перегнули палку. Дуже багато людей, які отримали картку й ходять в парламент, не просто нічого не пишуть, а займаються самопіаром, заважають телевізійникам, вимагають гроші, а дівчата в коротких спідничках чіпляються до депутатів. Це ж ні для кого не секрет», - зазначила пані Кармелюк.

Вона також розповіла, що в парламентах передових країн проводиться серйозний відбір журналістів. «Там це люди, які не лобіюють нічиї інтереси, відомі на рівні країни чи свого регіону. І їх ніде немає в такій кількості», - зазначила вона й послалася на аналітичну довідку з цього питання.

«А в США, скажімо, вирішує чи надавати прес-карту тому чи іншому журналісту. громадська рада з п’яти медійників, які представляють телебачення, пресу, радіо та інтернет. Така ж практика є в деяких інших країнах, а десь про надання прес-картки ухвалює спілка журналістів», - розповіла керівник прес-служби Верховної ради.

За словами пані Кармелюк, річну акредитацію варто отримувати насамперед ЗМІ загальнонаціонального значення.

«Це не обмеження в доступі до інформації, а просто виважений підхід до висвітлення діяльності органу і поважне ставлення до журналістів, які там працюють. Треба думати про те, що на імідж країни впливає і імідж парламенту. Потрібно змінювати його на краще», - вважає вона.

Ірина Кармелюк звернула увагу, що журналісти, які хочуть висвітлити ту чи іншу подію в парламенті, легко можуть отримати акредитацію на один день – потрібно лише подати документи за добу. Це також дозволяє журналістам із інших регіонів України приїжджати на потрібні події.

«Для нас оптимально було б, якби громадськість казала, кого варто акредитувати, а кого ні», - додала керівник прес-служби.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко також вважає, що річна акредитація має надаватися насамперед журналістам ЗМІ загальнонаціонального поширення. За його словами, варто вкрай обережно ставитися до обмежень в акредитації, але він переконаний, що в парламенті мають працювати досвідчені, професійні журналісти.

Сергій Таміленко запропонував ідею оприлюднювати списки журналістів та ЗМІ, які отримали акредитацію, аби громадськість була поінформована про них, а вони ставилися до своєї роботи відповідальніше.

Перший секретар НСЖУ наголосив, що круглий стіл став першою зустріччю з обговорення цього питання й пообіцяв, що НСЖУ запропонує склад робочої групи, яка розглядатиме проблеми роботи журналістів в парламенті.

 

Фото Сергія Шевченка

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2295
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду