Мова журналістики може ставати мовою пропаганди – експерт з Німеччини

Мова журналістики може ставати мовою пропаганди – експерт з Німеччини

9 Вересня 2015
2712

Мова журналістики може ставати мовою пропаганди – експерт з Німеччини

2712
Мова журналістики може ставати мовою пропаганди – експерт з Німеччини
Мова журналістики може ставати мовою пропаганди – експерт з Німеччини

Необхідність уникати «мови ворожнечі» існує не тільки в українських ЗМІ, які висвітлюють конфліктні події на Сході, а й у Німеччині. Як розповів представник Німецької асоціації якісної журналістики Крістіан Прейзер, що взяв участь у конференції «Проблема мови ворожнечі в українських медіа», організованій у Києві Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) і Незалежною медіа профспілкою України(НМПУ), у Німеччині ця тема також активно обговорюється і дискутується. Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.

 

За його словами, хоч «мову ворожнечі» в німецьких медіа і не можна порівняти з тим,  що відбувається в Україні, однак у німецькому медіа-просторі воно присутнє. В експертному середовищі постійно обговорюється поняття «брехлива преса», з яким тісно пов'язаний рівень довіри до ЗМІ. Тож журналісти мають нести відповідальність за свої слова та ставити питання, наскільки евфемістичною має бути  мова.

 

«Кілька років тому активно обговорювалося , як називати участь німецького Бундесверу в подіях у Афганістані: військова операція чи миротворча операція. Звичайно, політики дуже боялися слова «військова». Мова може розпалювати конфлікт і ворожнечу. І тут також виникає дилема: наскільки журналіст має допускати, щоб його використовували в своїх цілях. Де межа журналістської незалежності?», - розповів пан Прейзер.

 

Як зауважив експерт, у німецьких ЗМІ, які висвітлюють події в Україні, також  можна побачити слова, використання яких дискутується: «сепаратисти», «проросійські добровольці», «анексія» та інші. Водночас, як показало недавнє дослідження в медіа,  більшість німців вважає,  що німецькі ЗМІ зображують події на Донбасі на користь України. Імовірно, це пов'язано з активною російською пропагандою - зокрема, віднедавна російський телеканал RT (Russia Today) веде трансляції німецькою мовою.

 

«Я згоден з думкою, що мова журналістики може стати мовою пропаганди. І не тільки мова може створювати ворожнечу чи образи - фотографії, картини... Ворожнечу може створювати також вибір тем», - підсумував експерт.

 

Нагадаємо, дослідження Центру контент-аналізу за серпень 2015 року встановило, наскільки українські ЗМІ дотримуються етичних норм під час висвітлення подій на Донбасі. Зокрема, за результатами контент-аналізу, наданого НСЖУ та НМПУ встановлено, що рівень використання «мови ворожнечі» в українських ЗМІ не являється високим - 1,7% від кількості повідомлень на тему Донбасу, Криму та Росії. «Мова ворожнечі» в основному використовується в повідомленнях про агресію Російської Федерації і значно менше - для оцінки дій донбаських сепаратистів.

 

Найбільш вживаними в українських ЗМІ є 9 груп слів і виразів, які мають принизливу оцінку, для висвітлення подій в Донбасі, Криму та Росії, а саме: «ватник»(22%), «москаль»(18%), «рашист, рашизм» (16%), «Мордор»(13%), «Лугандон»(9%), «колорад»(7%), «Раша, рашка»(7%), «кацап» (5%), «московит»(3%).

 

У той же час, контент-аналіз ТОП-50 українських ЗМІ (за кількістю аудиторії) показав, що найбільше вдаються до «мови ворожнечі» такі медіа: Корреспондент.net (лідер - 30%), 24tv.ua; TSN.ua, Цензор.net, Голос України, Укрінформ, Лігабізнесінформ, Газета по-українськи і Сегодня.uа.

 

«Детектор медіа»

Фото Максима Лісового 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2712
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Етноніміст
3123 дн. тому
Треба ОФІЦІЙНО перейменувати Росію в Московію. Тоді «москаль» і «московит» будуть офіційною назвою ватників, підданих Орди. Зрештою, це і була назва наших східних сусідів до того, як вони вкрали в нас наше ім'я. Чому б нам не повернути їм їхнє справжнє ім'я замість вкраденого? І ніякої ненависті, нічого особистого.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду