Правоохоронні органи і влада не реагують на розслідування у лісовій галузі

Правоохоронні органи і влада не реагують на розслідування у лісовій галузі

10 Червня 2015
1995

Правоохоронні органи і влада не реагують на розслідування у лісовій галузі

1995
Правоохоронні органи і влада не реагують на розслідування у лісовій галузі
Правоохоронні органи і влада не реагують на розслідування у лісовій галузі

До Дня журналіста «Детектор медіа» та програма FLEG II (ЄІСП/ Схід-2) в Україні оприлюднили результати четвертого конкурсу для журналістів усіх видів ЗМІ «Правозастосування та управління у лісовому секторі України».

 

У попередні роки, в 2012-му й 2014-му, результатом обговорення якості лісової журналістики були два основні меседжі:

 

-лісовий сектор потребує глибинних журналістських розслідувань та аналітики (2012 рік, ще за часів президентства Януковича);

 

-журналісти повинні спілкуватися з лісівниками та експертами при створенні своїх матеріалів (2014 рік).

 

Учасники обговорення результатів конкурсу, який проходив з 1 червня 2014-го по 15 травня 2015-го, намагалися визначити основні меседжі журналістськіх робіт останнього року.

 

 

Олег Листопад

 

«У своїх розслідуваннях журналісти лінуються "копати" розкриту тему. Лише окреслюють проблему, дають багато фактажу, сканів підтверджуючих документів, статистики, сухі протокольні ствердження. Такі розслідування програють у читабельності. Немає розвитку події. Немає відповіді на очевидні питання: чому так  сталося? Як виправити систему? Який закон треба ухвалити для запобігання таким випадкам?Які рішення потрібні на місцевому рівні? Як це робить Ірина Федорів. З року в рік, до останньої перемоги пише й пише про Біличанський ліс.(Ірина Федорів третій рік поспіль отримує від журі конкурсу найвищі відзнаки. - ТК)», - сказав Олег Листопад, журналіст, консультант програми FLEG II.

 

«В цілому, я не побачив прориву в якості розкриття корупції в лісовій галузі. Претензії є не лише до розслідувальників. На перший погляд здається, що тема лісової галузі нецікава І писати можна лише про законодавчі ініціативи, незаконні рубки чи корупцію. Але ж на прикладі Світлани Галати, яка написала про лісову освіту, можна розкрити лісовий сектор і з інших сторін. І можна писати про нього ЦІКАВО! Такі  матеріали читаються на одному подиху», - заохочує журналістів до занурення в лісову тему і до яскравої подачі матеріалів Олег Листопад.

 

Віктор Маурер

 

Не менше претензій до розслідувальників і у Віктора Маурера, професора лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

«Сподіваюся, в майбутньому будуть приймати на розсуд журі лише розслідування-звіти. Як стаття чи сюжет розкрила злочин, як було проведено слідство, як було покарано винних, тощо. На сьогодні, на жаль, ми маємо свободу слова, без реакції правоохоронних органів та влади», - сказав Віктор Маурер.

 

«Задля об'єктивності оцінювання матеріалів у наступному році пропоную всіх публікувати на спеціалізованому ресурсі "Український лісовод". Статистика переглядів та коментарі від читачів цільової аудиторії буде оцінкою за читабельність та цікавість створеного матеріалу», - запропонував новий критерій оцінювання постійний член журі конкурсу.

 

 Юрій Рибачук

 

Редактор відділу «Культура та суспільство» газети «Комментарии» Юрій Рибачук менш скептичний до конкурсних робіт: «Простежується тенденція розкутості розслідувальників. Журналісти стали впевненішими, відчувається, що й цільову аудиторію зрозуміли, намацали. Побільшало розслідувальних матеріалів - це хороший знак».

 

(Із 27 робіт фіналу конкурсу - чотири розслідування корупційних схем. - ТК).

 

 Михайло Попков

 

«Минулого року ми просили журналістів спілкуватися з лісниками. Але так і не дочекалися хоча б інтерв'ю. Шкода. Адже багато професіоналів-лісники, хто вийшов на пенсію і вже не бояться публічності, багато чого могли б розповісти»,- підкреслив Михайло Попков, експерт програми FLEG II.

 

«Весь рік ми говорили про реформи, про ринок, про законопроекти. Є відгук: деякі меседжі зафіксовані в різних планах реформ. Але ці плани поки не набули розвитку. (Огляд законодавчих ініциатив ВР 8-го скликання в лісовій галузі. Конкурсна робота Юрія Шпака. - ТК.). Прокуратура не дає хід багатьом справам. Немає чистки влади. Немає очищення всередині лісництв. Не приходять нові кадри. Найчастіше працюють пенсіонери або люди передпенсійного віку. Пристосуванці при будь-якій владі. Ті, що не бажають оновлювати галузь.



Агентство лісових ресурсів так і не очолила людина з лісовим освітою та відповідним досвідом. З іншого боку, зазначу, що круглі столи програми FLEG II стали частіше відвідувати представники влади. З'явився інтерес. Це радує. Але, на жаль, немає командного підходу, на що ми всі сподівалися після Євромайдану. Реформи ініціюють і рухають не представники лісового відомства, а ентузіасти з боку. Сьогодні одна надія на Остапа Єднака і його однодумців»,
- сказав Михайло Попков.

 

Остап Еднак

 

Остап Єднак, член національного консультативного комітету програми FLEG II, секретар Комітету Верховної Рари з питань екологічної політики народний депутат 8-го скликання, сказав, що зсередини система реформуватися не хоче і не буде, тому треба це робити зі сторони.

 

«Наша політична сила узяла на себе відповідальність за цей напрямок, хоча у той же час ми визнаємо, що наші можливості обмежені. Наприклад, ми не можемо стовідсотково впливати на призначення керівників галузі. Але ми намагаємося працювати з тими, хто приходить до управління. На сьогодні новий керівник галузі зробив уже однозначну заяву щодо того, що галузь буде реформуватися відповідно до Коаліційної угоди. Новому голові роботи вистачить, зокрема й щодо боротьби з корупцією в галузі», - сказав він.

 

Варто зазначити, що Остап Єднак - співавтор одного з актуальних для лісової галузі законопроектів № 1362 щодо мораторію на експорт необробленої деревини строком на 10 років. 

 

«Чим довше я працюю з лісовими проблемами, тим більше дізнаюся про нові й нові проблеми з цим. Ми намагаємося запобігти цьому, зокрема, через ухвалення закону про мораторій на вивезення необробленої деревини, але ухвалений ВРУ закон президент вчасно не підписав, і закон тепер «завис», а Конституція не передбачає врегулювання таких ситуацій.

 

Журналісти багато роблять для викриття схем, молодці. Сподіваюся, те, що не завжди є результати, їх не відлякне від теми й не перестане мотивувати на таку роботу. Але треба і про інші моменти писати, про інституційну складову, хоча на перший погляд це звучить нудно, але за цим - новий рівень роботи лісівників, галузі, країни. Потрібні аналітичні цікаві статті про шляхи реформ», - сказав Остап Єднак.

 

 

Учасники круглого столу - журналісти

 

Наступний конкурс «Правозастосування та управління у лісовому секторі України» відбудеться в 2016 році. Період виходу матеріалів, що буде запрошено до участі: з 1 червня 2015року  по 15 травня 2016 року.

 

«Детектор медіа» і програма FLEG II (ЄІСП/Схід-2) в Україні дякують усім учасникам круглого столу: Ірині Федорів («Громада Приїрпіння»), Олександру Чорновалову («Радіо Свобода»), Євгенії Моторевській (ICTV), Мар'яні Вербовській («Львівська газета»), Олександрі Муравинець і Олексію Марущаку; Олексію Лахненку («2+2»), Ользі Правденко («Коло»), Світлані Ісаченко («Урядовий кур'єр»), Світлані Галаті, Наталії Горбань, Олені Середі («Бизнес»), Вірі Шашук (КП ТРК «Полісся»), Юрію Шпаку, Олексію Василюку, Андрію Плигу, Оксані Чурило («Лісовий вісник»), Оксані Піднебесній (Одеська ОДТРК), Наталії Хандусенко та Оксані  Хоменко(«Наша Знам'янщина»),  Юлії Друктуйніте (ERVE.UA) та Юрію Кальчику, Валерію Ловчиновському (член журі, біолог).

 

Дякуємо всім учасникам конкурсу - без цих сімдесяти авторів він би не відбувся, й часто від потрапляння у фінал роботи відділяли буквально лічені бали. Але новий конкурс дає нові можливості і нові надії.

 

Програма FLEG II ( ЄІСП Схід). Регіональна програма «Правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства та партнерства - 2» (FLEG II (ЄІСП Схід)) спрямована на створення досконаліших механізмів управління в лісовому секторі семи країн-учасниць, посиленні лісової політики шляхом підвищення ефективності відповідних міжнародних процесів, законодавства та інституційної бази, а також за допомогою розробки, випробування та оцінки пілотних проектів сталого лісокористування на місцевих рівнях з метою тиражування та обміну успішним досвідом. У програмі підкреслюється роль лісу в адаптації до зміни клімату і зниженні негативного впливу на екосистеми і збереженні біорозмаїття, а також у відтворенні засобів і джерел доходів для місцевого населення та національної економіки. Країни-учасниці: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Росія та Україна. Програма фінансується Європейським союзом.

 

Партнери:

 

Європейська комісія. Європейський союз є найбільшим у світі донором процесу офіційного сприяння розвитку. Europe Aid - генеральний директорат розвитку і співпраці Європейської комісії - розробляє Європейську політику розвитку і надає допомогу по всьому світу. Ця допомога надходить через ряд фінансових інструментів, при цьому особлива увага приділяється забезпеченню якості та ефективності допомоги, що надходить від Європейського союзу. У своїй активній участі у сфері розвитку ми прагнемо до утвердження принципів ефективного управління, зміцнення людського потенціалу та стимулювання економічного розвитку, а також до вирішення таких глобальних завдань, як боротьба з голодом і збереження природних ресурсів. www.ec.europa.eu

 

Світовий банк. Світовий банк є одним із найважливіших джерел фінансової й технічної допомоги країнам, що розвиваються, в усьому світі. Ми не є банком у звичайному розумінні цього слова. Наша організація складається з п'яти унікальних організацій розвитку, що управляються країнами-членами. Ми надаємо країнам, що розвиваються, позики за низькими ставками, безвідсоткові кредити і гранти, допомагаючи їм вирішувати завдання, що стоять перед ними у найрізноманітніших сферах діяльності, таких як освіта, охорона здоров'я, державне управління, інфраструктура, розвиток фінансового та приватного секторів, сільське господарство, охорона довкілля і управління природними ресурсами. Деякі з наших проектів можуть співфінансуватися урядами, іншими багатосторонніми організаціями та комерційними банками, експортно-кредитними агентствами та приватними інвесторами. www.worldbank.org

 

Міжнародний союз охорони природи. Діяльність Міжнародного союзу охорони природи (МСОП/ IUCN) спрямована на пошук оптимальних рішень найгостріших проблем охорони довкілля та розвитку... МСОП - найстаріша і найбільша міжнародна екологічна організація в світі, що об'єднує понад 1200 урядових та неурядових структур і близько 11 тис. фахівців зі 160 країн, що працюють на добровільній основі. Діяльність МСОП забезпечується роботою понад 1 тис. штатних співробітників більш ніж в 45 офісах і сотнями партнерських організацій державного, громадського та приватного секторів по всьому світу. www.iucn.org

 

Всесвітній фонд дикої природи. Всесвітній фонд дикої природи (WWF) - одна з найбільших у світі і найбільш авторитетних незалежних природоохоронних організацій, що об'єднує близько 5 млн прихильників і має відділення більш ніж у 100 країнах. Місія WWF - у запобіганні дедалі глибшій деградації природного середовища планети і досягненні гармонії людини і природи, збереження біологічного розмаїття Землі та забезпеченні сталого використання відновлюваних природних ресурсів і зниженні рівня забруднення довкілля та марнотратного споживання. www.panda.org

 

«Детектор медіа»

Фото- Максима Лісового

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Юлія Зелінська
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1995
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду