ПРОЕКТИ
18:15
П'ятниця, 5 Червня 2015

Звільнити Марію і визначити правила роботи

…закликали представники медіаінституцій та журналістських громадських рухів на прес-конференції до Дня журналіста. Луганська журналістка Марія Варфоломєєва перебуває в полоні терористів понад 5 місяців. З боку влади задля її визволення не помітно жодних дій. Як констатують медійні організації, попри позитивні законодавчі зрушення, перед українськими медіа зараз постає все більше викликів і завдань, задля яких критично необхідно об'єднуватися.
Звільнити Марію і визначити правила роботи
Звільнити Марію і визначити правила роботи

5 червня, напередодні Дня журналіста, в Українському кризовому медіацентрі відбулался прес-конференція, на якій представники медіаінституацій зібралися, аби дати оцінку ситуації у сфері свободи слова. Зокрема у заході взяли участь виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик, виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк, засновник і журналіст «Громадського радіо» Андрій Куликов, директор Інституту медіа права (ІМП) Тарас Шевченко, луганський журналіст і активіст «Схід SOS» Костянтин Реуцький, редактор сайту «Доступ до правди» Леся Ганжа, ведучий програми «Донбас. Реалії» на «Радіо Свобода» Олексій Мацука та інші медійники.

 

П'ять місяців у полоні «ЛНР»

 

Учасники прес-конференції закликали журналістів і владу звернути увагу на випадок Марії Варфаломєєвої, яка вже п'ять місяців перебуває в полоні бойовиків «ЛНР». 29-річна дівчина працювала як фрілансер для видань «Свободный репортер» і «Восток-медиа» та фіксер для центральних ЗМІ. Як розповів Костянтин Реуцький, вона висвітлювала ситуацію в місті, впродовж минулої весни писала репортажі як з проукраїнських мітингів, так і проросійських. Після того, як Луганськ захопили бойовики, дівчина не мала змоги поїхати, адже доглядала свою стареньку бабусю. 9 січня Марію затримали озброєнілюди, які називали себе «ополчення ЛНР». Приводом для «затримання» стала фотозйомка Луганська, яку, зі слів журналістки, вона робила для одного з харківських видань. Згодом бойовики висунули їй звинувачення в шпигунстві та коригуванні артилерійського вогню.

 

На прес-конференції був присутній також журналіст «ТСН. Тиждень» каналу «1+1» Руслан Харченко. Сам родом з Донбасу, він декілька разів їздив знімати сюжети на Луганщину. Наприкінці року він познайомився там з Марією, вона допомагала йому готувати сюжет впродовж тижня. Журналістка також розповіла колезі про те, що як фрілансер підготувала сюжет для каналу ICTV (програма «Дістало»).

 

 

Руслан Харченко, колега Марії Варфоломєєвої

 

Попри всі намагання журналістів, які знали Марію, посприяти її звільнення, і дотепер вона в полоні. Як наголосив пан Реуцький, саме цей випадок бойовики чомусь вирішили зробити медійним. «Уже через два тижні після її затримання бойовики публічно заявили, що її провина доведена і їй загрожує вирок - з 15 років позбавлення волі. В інтернеті з'явилося декілька відео з допитами і зізнаннями Марії (а нещодавно вийшов ролик LifeNews про Марію. - ТК). Ми знаємо, що до таких методів бойовики вдавалися і з іншими журналістами, змушуючи під тиском і тортурам казати певні слова на відео. Мені дуже шкода, що досі цей випадок мало відомий більшості українських журналістів. І журналістська спільнота не консолідувалася, щоб спробувати допомогти Марії, змусили уряд внести питання про її звільнення чи обмін на порядок денний. Як показують попередні приклади звільнення журналістів: коли є така політична воля, успіху можна досягти», - нагадав активіст.

 

За інформацією активістів, визволенням Марії нібито займався переговорник Юрій Тандіт. Костянтин Реуцький нагадав, що донедавна в обмін на Марію Варфоломєєву бойовики вимагали видати кримінального злочинця, засудженого за здійснені кілька років тому злочини, не пов'язані з конфліктом на сході України. Українська сторона погодилася на такий обмін, але бойовики змінили свої вимоги. За словами пана Реуцького, СБУ також заявляла, що займається цією справою, але де-факто жодних дій держави щодо звільнення журналістки не помітно.

 

Представники ГО «Український кризовий медіа-центр»(УКМЦ) заявили, що запрошували представників СБУ на цей брифінг, але вони не погодилися прийти.

 

Всі учасники прес-конференції наголосили на важливості порушення цього питання як у ЗМІ, так і в запитах до влади. Зокрема про це планувалося запитати Президента України на його сьогоднішній прес-конференції. Але оскільки питання не пролунало, журналістка «Громадського ТБ» Настя Станко передала особисто Президенту записку з проханням посприяти визволенню Марії.

 

Представники УКМЦ повідомили, що наразі вже готова заява до міжнародної спільноти й української влади щодо звільнення Марії Варфоломєєвої, яка буде опублікувана на сайті УКМЦ в понеділок, 8 червня. Усі охочі зможуть долучитися до неї. Як повідомила Оксана Романюк, про цей випадок уже відомо «Репортерам без кордонів», «Комітету захисту журналістів» та ОБСЄ.

 

За інформацією ІМІ, Марія Варфоломєєва зараз єдина українська журналістка, яка перебуває в полоні бойовиків.

 

Ведучий програми «Донбас. Реалії» Олексій Мацука підкреслив, що ситуація, яка сталася з Марією Варфоломієвою - типова для окупованих міст. «Там немає такого поняття як незалежна журналістика. Постійно стаються випадки з побиттям та переслідуваннями журналістів та й узагалі людей, які мають альтернативну думку від кремлівської пропаганди. Самоцензура, самоконтроль - слова з історії СРСР 1930-х років дуже актуальні для окупованого Донбасу», - відзначив пан Мацука.

 

Він також розповів, що знайомого журналіста нещодавно затримали за те, що він у центрі Донецька дістав телефон і почав знімати на нього відео. «Ми нещодавно намагалися передати відеокамери в Донецьк, а перевізники відмовилися», - додав пан Мацука.

 

Він закликав постійно писати про подібні випадки, даючи ґрунтовні бекґраунди. «Щоб люди не забували, що це за "інша сторона". Ми щотижня маємо робити аудит матеріалів, як ми висвітлюємо ситуацію в регіоні. Від цього залежить і безпека наших колег там, і просто людей, які лишаються там працювати», - вважає донецький журналіст.

 

Медійні реформи, журналістські стандарти і свобода слова

 

Експерти також підбили підсумки року, який минув від попереднього дня журналіста. Попри те, що за цей період, упродовж якого в Україні змінився Президент і парламент, були ухвалені важливі для медіасередовища закони, проблемних питань щодо роботи журналістів в умовах інформаційної війни лишається багато.

 

«Традиційно ми звертаємося до влади й кажемо про виклики та необхідні для медіа реформи. В цьому році наше звернення буде не тільки до влади, а й до медіаспільноти. Минулого року було прийнято дві ключові реформи: про запуск суспільного мовлення та скасування діяльності Нацкомісії з питань суспільної моралі. Тепер ми чекаємо політичної волі, щоб були проведені ще дві важливі реформи -щодо прозорості медіавласності і роздержавлення ЗМІ», - зазначила Оксана Романюк.

 

Діана Дуцик з посиланням на моніторинги «Детектор медіа» констатувала, що за рік, що минув, суттєво знизилася якість української журналістики, дотримання стандартів медійниками. На думку пані Дуцик, сьогодні надзвичайно важливою є консолідація журналістів.

 

«Спільноті треба виробити нові правила і домовитися про те, як ми будемо далі працювати. Існує великий комплекс проблем, які треба вирішувати разом. Влада також має зрозуміти, що її інформаційна політика стосується не тільки роботи зі ЗМІ. Влада має навчитися правильно комунікувати всередині своїх гілок, із суспільством і з медіа. Ми про це писали в аналітичному звіті з протидії російській пропаганді», - наголосила медіаексперт.

 

Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» вважає, що українська влада зараз робить низку помилок, захищаючи власний інформаційний суверенітет. «Ми розуміємо, що є умови інформаційної війни, але навіть у такий час не можна йти шляхом тотальних заборон. Нам необхідна саморегуляція журналістського середовища. Також ми підтримуємо тему деолігархізації. Приємно, що це співпадає з меседжами, які вчора озвучив президент, але хочеться, щоб відбулися реальні кроки в цьому напрямку», - зазначила Діана Дуцик.

 

Андрій Куликов порушив тему того, наскільки розмови про свободу слова лише на окупованих територіях шкодять ситуації зі свободою слова в усій Україні. У відповідь на це Леся Ганжа висловила думку, що під приводом війни згортається свобода слова в Україні, а влада майже не йде на контакт із медійниками.

 

«Робота ЗМІ - як приватних, так і державних, шкодила інтересам держави, завдяки цьому виникли легкі можливості для розвитку сепаратистських настроїв та маніпуляцій думкою громадян, людей змусили вірити в стереотипи. Ситуація в інформаційному просторі посприяла окупації Криму і Донбасу. Тому таким легким став перехід від мирного життя до війни», - зазначив Тарас Шевченко.

 

На його думку, вирішити цю проблему допоможе суспільне мовлення. «Ми вже маємо достатньо якісний закон, але реформа відбудеться тільки коли він буде імплементований. Сподіваюся, до наступного 6 червня і держава, і суспільство, й медіа зроблять усе, щоб таке мовлення запрацювало», - додав медіаюрист.

 

Серед інших проблем експерти також виділили безкарність осіб, які перешкоджали журналістській діяльності. Зокрема йдеться і про численні випадки побиття журналістів під час Майдану, і захоплення в полон на Донбасі. Як зазначила пані Романюк, на мирній території України основними нападниками на журналістів лишаються приватні особи. «Можемо констатувати неготовність журналістської спільноти захищати свої права, зокрема право на професію», - додала вона.

 

За словами керівника ІМІ, актуальними нині є дві тенденції в медіаспільності. Перша - позитивна: журналісти звертаються до медійних організацій з питаннями, як правильно писати про конфлікт за стандартами - щоб зрозуміли люди, щоб не було мови ворожнечі і ксенофобії. Натомість негативною тенденцією пані Романюк вважає обрання деякими журналістами та ЗМІ патріотичної позиції і відповідної самоцензури. Тож експерти закликали до якомога ширшого обговорення журналістських стандартів та викликів інформаційної війни для професійних журналістів.

 

Фото - УКМЦ

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1630
Переглядів
Коментарі
Натан Лігачов
19:06 / 05 Червня 2015
Зміняти її на Ганжу та й усе. Лесі ж в "днр" дуже сподобалося. А "лнр" - одін хрєн.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop