Як зекономити на виборах і мінімізувати вплив олігархів на виборчий процес, та що робити з передвиборчою агітацією та джинсою? На ці та інші питання намагалися знайти відповіді учасники публічної дискусії на тему «Виборча реформа: прозоре фінансування та змістовна агітація», що відбулася 27 березня в Києві.

Учасники заходу розглянули зарубіжний досвід фінансування виборчих систем та обговорили оптимальну модель для України. Вони зійшлися на тому, що виборчі кампанії в Україні є чи не найдорожчими в Європі. 70-80% передвиборних коштів витрачаються на політичну рекламу, що ставить партії та кандидатів в залежність від олігархів, які фінансують кампанії. Тому як один з варіантів зменшення видатків на вибори було запропоновано заборонити політичну рекламу.

Експерти також запропонували впровадити проміжні фінансові звіти, що забезпечать більшу прозорість витрачених на вибори коштів. Звіти мають включати джерело надходжень, перелік видатків із вказаними сумами, і публікуватися на сайті ЦВК або відповідних ТВК під час місцевих виборів. Народний депутат кількох скликань і експерт з виборчого права Юрій Ключковський переконаний, що така звітність на постійній основі дасть можливість відсіяти партії-одноденки.

Контроль за надходженнями і витратами із виборчих фондів дасть можливість виборцям зробити більш усвідомлений і зважений вибір, вважає координатор парламентських і виборчих програм «ОПОРИ» Ольга Айвазовська. Також, на її думку, кандидати і партії не використовують для своєї агітації такий спосіб, як залучення до фінансування фізичних осіб. «Якби громадяни віддали на виборчу кампанію політичної сили 10 грн, то, можливо, це їх спонукало би й голосувати саме за цю силу», - сказала вона.

Вона також розповіла про фінансування політичних сил на останніх парламентських виборах, що відбулися восени 2014 року. Як виявилося, з п'яти політичних сил, що пройшли до парламенту, тільки ВО «Батьківщина» здебільшого фінансувалася фізичними особами. За словами Ольги Айвазовської, тут можна простежити цікаву особливість: переважна більшість громадян, які віддали гроші «Батьківщині», заплатили однакову суму коштів - 149 900 грн. Вона нагадала, що джерела походження рахунків понад 150 тис. мають перевірятися.

Учасники дискусії пропонували також скасувати безкоштовне надання теле- і радіоефіру для передвиборної агітації, а також розміщення виборчих програм в державних та комунальних ЗМІ і виготовлення інформаційних плакатів для розміщення на виборчих дільницях за державний кошт.

Обговорюючи питання джинси, Юрій Ключковський зазначив, що свобода слова належить не тільки ЗМІ і журналістам, це одне з фундаментальних прав кожної людини. Тому громадяни мають право знати правду. «Коли журналісти проводять так звані розслідування проти корупції, мені весь час хочеться сказати, почніть з себе, не джинсуйте!», - зауважив він.

На думку представника ГО «Детектор медіа» Світлани Остапи, після Революції Гідності таке явище, як джинса, нікуди не зникло. Воно набуло ще більших масштабів на тлі олігархічних воєн. Вона запропонувала посилити роль медіарегулятора - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а також призначити великі штрафи за замовні матеріали та приховану рекламу.

Учасники дискусії зазначали, що поява суспільного мовника в Україні могла б посприяти боротьбі із джинсою. Відповідаючи на запитання голови правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтина Квурта, як зробити ЗМІ більш соціально відповідальними, заступник міністра інформації Артем Біденко зазначив, що найкраще це зможуть зробити ринкові механізми.

Більшість присутніх висловлювалися за заборону або суттєве обмеження реклами на телебаченні і радіо, а також зовнішньої реклами. Водночас частина виступаючих зауважувала, що це не дасть змоги ЗМІ заробляти на виборах, на що пан Ключковський зазначив, що вибори проводяться не для того, щоб ЗМІ та журналісти заробили кошти.

Учасники дискусії ознайомилися також з концепціями нових редакцій законів «Про вибори народних депутатів» та «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Організатори заходу  - ГО «Інтерньюз-Україна», Громадянська мережа «ОПОРА», Український незалежний центр політичних досліджень та ініціатива «Реанімаційній пакет реформ» у партнерстві з Міжнародною фундацією виборчих систем та низки міжнародних організацій.

Нагадаємо, альтернативою повній забороні політичної реклами може бути чітке квотування часу, який одна партія може придбати у певного телеканалу – наприклад, блок тривалістю 2 хв 30 сек один раз на день. Про це йшлося сьогодні під час експертного обговорення «Регулювання діяльності ЗМІ під час виборів: порядок денний до нового парламенту», яке організував Інститут медіа права за підтримки «Інтерньюз».

«Детектор медіа»