Коли журналіст потрапляє у локацію, де діють озброєні люди, він має або тікати, або ховатися, або чинити фізичний опір нападнику. Про це 5 грудня розповіли експерти міжнародної громадської організації Internews Марк Жардіна та Брук Касснер на конференції «Журналістські розслідування в Україні та Європі: досягнення, проблеми та перспективи розвитку, організованої НГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП).

Експерти, які навчають журналістів діяти у зонах військових конфліктів по всьому світу,  провели тренінг у секції з фізичної безпеки.

«Журналісти - наче пожежники. Коли всі люди вибігають з палаючого приміщення, ви туди вбігаєте. Тому дуже важливо визначити ризики, з якими ви стикаєтеся, і вміти їм протистояти. Бо журналіст апріорі є мішенню та потенційною жертвою багатьох сторін - поліції, натовпу, супротивника тощо», - зазначив Марк Жардіна.

Він запевнив, що перед тим, як вирушати працювати у зону конфлікту, журналісту потрібно витратити п'ять хвилин, аби  подумати. «Вам потрібно прокрутити в голові всі загрози, ризики, ваші можливі дії в тій чи іншій ситуації - це впродовж перших чотирьох хвилин. Протягом п'ятої хвилини вам потрібно згадати про тих журналістів, які загинули під час роботи, бо вони не були належним чином підготовлені», - радить пан Жардіна.

Найголовніше для журналіста - пам'ятати, що йому, безперечно, потрібно висвітлити історію, але при цьому «самому не стати історією», зазначають експерти.

«Ви не зможете виконати свою роботу, якщо будете поранені чи вбиті. Тому потрібно в першу чергу згадати про інстинкт самозбереження і рятуватися», - зазначила пані Касснер.

Якщо журналіст знаходиться у приміщенні, а ззовні чує постріли, часто він вважає, що мусить йти на місце події, щоб висвітлити ситуацію, тим самим наражаючись на небезпеку. Однак правильними буде рятуватися. Для цього є три шляхи - або втікати, або ховатися, або, якщо нападник зі зброєю вже поруч і збирається застрелити журналіста, - відбиватися від нього.

Експерти дали кілька порад щодо того, як діяти у кожній обраній ситуації.

Для того, щоб втекти і тим самим уникнути пострілів, важливо знати план будівлі чи місцевості, бути ознайомленим з усіма усі запасними виходами. Для цього слід обов'язково підготуватися заздалегідь, вирушаючи у певне місце працювати. «В 90% випадках журналісти страждають через те, що не знають, куди втікати і панікують. Якщо я тікаю, я тікаю від укриття до укриття, маючи певну точку кінцевою метою, а не просто біжу куди-небудь», - зазначив Марк Жардіна.

Брук Касснер підкреслила, що під бігом не мається на увазі дуже швидке пересування. «Ви маєте робити визначені рухи в потрібному напрямку не надто швидко, бо людина, яка біжить, завжди привертає увагу супротивника», - зазначила вона.

Журналіст може покликати на допомогу, але слід це робити тільки тоді, коли ти опинився у безпечному місці.

Якщо найкращим варіантом журналісту видається заховатися, слід розуміти, що існує два види укриттів. «Ті, які можуть затулити вас від куль, які можна використати як щит, і ті, за якими вас просто не буде видно - ви замаскуєтесь.  Обидва укриття можуть бути ефективні залежно від ситуації», - зазначила пані Касснер.

Найперше, що журналіст має зробити після того, як сховався - вимкнути телефон. «За півроку я дізнався про щонайменше п'ять випадків, коли журналісти були застрелені через те, що не вимкнули телефони і виказали своє місцезнаходження», - розповів пан Жардіна.

Також бажано не притулятися до стін, бо куля з потужної зброї, наприклад, автомату Калашникова, може зрикошетити від стіни у людину, що поряд.

«Слід пам'ятати, що якщо ви бачите нападника з укриття, вірогідно, і він зможе вас побачити, тому не визирайте, не поглядайте на нього», - порадив Марк Жардіна.

Експерти зазначили, що в укритті потрібно перебувати до моменту,  доки хтось вас не знайде або доти, доки там безпечно перебувати. «Бо якщо ви не чуєте пострілів - це ще не значить, що "погані хлопці" пішли», - сказав пан Жардіна.

Якщо журналіст не має можливості втекти чи сховатися, і людина зі зброєю чинить пряму загрозу життю журналіста, він має захищатися і протистояти нападнику, вступити у бійку. «У вас буде викид адреналіну, і якщо ви діятимете енергійно, з усіх сил і при цьому голосно кричатимете, ви маєте шанс налякати і послабити супротивника, навіть, якщо він значно важчий за вас у ваговій категорії», - зазначив Марк Жардіна.

Також експерти наголосили, що, вирушаючи у зону конфлікту, журналіст повинен завжди мати «план В» та наново оцінювати ситуацію згідно того, що він бачить на місці, оперативно вносити правки у свою першу стратегію.

Крім того представники Internews переконані, що кожен журналіст має вибір - їхати у зону конфлікту чи ні. «Це нормально колись - не поїхати. Не висвітлити події.  Як журналістам вам важко з цим погодитися. Але, повірте, інколи не має нічого поганого в тому, що ви не поїдете, однак збережете своє життя», - переконаний Марк Жардіна.

Нагадаємо, «Детектор медіа» регулярно публікує рекомендації для журналістів, як уберегтися під час висвітлення антитерористичної операції та бойових дій на сході України. Вже опубліковані поради експертів із семінару «Безпека журналіста під час роботи в зоні конфлікту», Пам'ятку НМПУ для працівників ЗМІ щодо висвітлення бойових дій, матеріал голови НМПУ Юрія Луканова, точку зору військового експерта Володимира Остапенка та правила виживання журналістів в зоні конфлікту від журналіста німецького каналу ARD Георгія Тихого.

«Детектор медіа»