Чому до Агеєвих не пустили українську пресу?

Чому до Агеєвих не пустили українську пресу?

24 Липня 2017
2008
24 Липня 2017
14:27

Чому до Агеєвих не пустили українську пресу?

Юрій Луканов
вільний журналіст, для «Детектора медіа»
2008
Чому до Агеєвих не пустили українську пресу?
Чому до Агеєвих не пустили українську пресу?

Московська матір, яка приїхала провідати свого синочка-головоріза Агеєва у старобільський СІЗО, схоже, киданула Україну. Принаймні, у сприйнятті її власних громадян. Наголошу, що, не знаючи, встиг він когось убити чи ні, я все одно називаю його головорізом. Бо він прийшов сюди саме за цим – убивати наших з вами співвітчизників.

Я загалом не противник спілкування з росіянами. Але вітати треба не будь-яке спілкування, а те, в якому ми могли би спілкуватися з росіянами на свою користь, а не навпаки.

А тут на зустріч матусі з синочком допустили західну пресу, російського журналіста опозиційної «Новой газеты» Канигіна, який всю цю історію розкрутив, але не пустили українську пресу. Західна преса – це непогано. Ще раз нагадати на Заході, що Росія напала на Україну – не буде зайвим. Але чому без української преси?

Пишуть, що це сталося за наполяганням матері, котра ніяк не може визначитися, є на Донбасі російські війська чи їх там нема. А наші прогнулися і погодилися.

Загалом, матір використала на повну котушку те, чого в Росії нема за визначенням – свободу слова. Вона виглядала як вбита горем дурненька, яка робить квадратні очі: мовляв, не знаю, як він там опинився. І взагалі це все політики винні, що нас пересварили.

Тут треба було б пояснити: матінко, твій син приїхав убивати громадян України, ми вам організували з ним зустріч і це для вас благо і щастя. І не вам тут нам диктувати умови. Та СБУ нічого такого не сказала, а – прогнулася у пояс. Таке собі МБУ – Малоросійська служба безпеки.

Під час обговорення цієї розмови на ФБ мені підкинули текст блогерки Ірини Коротич. Вона цілком справедливо пише, що нічого нарікати на Агеєву, бо вона така, яка є – плоть від плоті 85 відсотків свого народу. Але при тому авторка відзначає, що все це відбувається за певним сценарієм, щоб виміняти його на когось із наших. І це припущення не можна відкидати, хоча хотілося б більше аргументів.

Однак, всі позитиви від таких кроків у наших внутрішніх стосунках перекриваються негативом від уже згаданого питання: чому не пустили на зустріч українську пресу?

Якщо все і справді відбувається за написаним Україною сценарієм, то в сценарії є один недолік – внутрішньокомунікаційний. Українські громадяни мали б споглядати на кожному телеканалі матусю з синочком, які б розповідали нам, яким чином синочок потрапив до України. Навіть якби вони продовжували вдавати, що вона не знала, а він думав, що їде на навчальний полігон в Ростовську область, то це все одно справило б ефект із значно більшим позитивом, ніж інформація про те, що в Україні українським журналістам надають права менші, ніж їхнім закордонним колегам.

Саме відсутність таких дій для внутрішнього споживача інформації і спонукає українських телеглядачів до висновку, що нас знову розвели. Як лохів.

Фото: Телеграф

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2008
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду