ПРОЕКТИ
11:22
Вівторок, 4 Квітня 2017

Журналісти й депутати Коломойського намагаються зекономити гроші хазяїна

Канал Коломойського розповідає, як депутати Коломойського просувають закон про податкові пільги для бізнесу Коломойського.
Журналісти й депутати Коломойського намагаються зекономити гроші хазяїна
Журналісти й депутати Коломойського намагаються зекономити гроші хазяїна

Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 20–25 березня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: Рада регіонального розвитку, парламентське голосування за кандидатуру аудитора для НАБУ, теракт у Лондоні, вбивство екс-депутата російської Держдуми Дениса Вороненкова, пожежа на складі боєприпасів у Балаклії.

«1+1» допомагає власнику отримати податкові пільги

25 березня телеканал «1+1», що належить Ігорю Коломойському, випустив новину про те, як депутати «Укропу», партії Коломойського, просувають закон про зменшення податкового тиску на бізнес. Як приклад — Нікопольський завод феросплавів Коломойського.

«Замість податкового тягаря — гроші на розвиток. Пільги для тих підприємств, які створюють робочі місця або розширяють виробництво, пропонують запровадити в Верховній Раді», — заявляє ведуча Лідія Таран. Спочатку тут розповідають про долю Нікопольського заводу феросплавів. Підприємство провело модернізацію, купивши іноземного обладнання на 1,6 млн доларів. При цьому, як скаржиться Володимир Куцін, голова правління НЗФ, завод змушений був виплатити 27 % податків. «Ці гроші вже зараз могли б працювати і давати нові робочі місця. З цим погоджуються і у Верховній Раді. Кажуть, українська економіка нині переживає не найліпші часи. Саме тому пропонують упроваджувати пільги на ввезення обладнання», — каже кореспондент Олександр Романюк і передає слово Олександру Дубініну, члену партії «Укроп», який розповідає про переваги ініційованого політичною силою закону. Назву документа в новинах не озвучують, як і того, що серед його ініціаторів іще шестеро осіб окрім самого Дубініна. І четверо з них пройшли у владу від БПП.

Є в сюжеті й експертний коментар. Сергій Салівонов, директор економічного департаменту Федерації роботодавців України, заявляє, що підтримує «идеи стимулирования инвестиций, создания рабочих мест». Тобто, експерт каже про пільги як такі, хоча з монтажу сюжету виходить, що саме пільги, запропоновані партією «Укроп». Щоправда, далі журналісти самі уточнюють, що, на думку експерта, пільги можуть бути й іншими. Але загалом виходить, що журналісти каналу Коломойського розповіли історію про депутатів Коломойського, які намагаються законодавчо зменшити податковий тиск на завод Коломойського. Олігархія, як вона є.

До речі, партія «Укроп» усе частіше починає виконувати на «1+1» ту ж функцію, що на «Інтері» виконує «Опозиційний блок». Себто коментувати навіть не пов’язані зі своєю діяльністю події й виступати єдиним благодійником у багатьох сферах.

21 березня в «ТСН», наприклад, розповіли про Ірину Констанкевич, депутатку Верховної Ради від «Укропу», яка вирішила «допомогти тисячам родин із забруднених територій». Річ у тому, що через невчасне надходження бюджетних коштів на шкільне харчування не встигли провести тендери й діти-чорнобильці, яких держава зобов’язана годувати за свій рахунок, змушені носити їжу з дому. Через тривалість тендерів вирішиться проблема лише з вересня. «Нардеп вважає: від багатомільйонних і затяжних закупівель послуг із пільгового харчування для цілого району треба відмовлятися. Це варто робити для кожної школи, долучивши батьківські комітети. Впевнена, кращого контролера за використанням грошей — не знайти», — розповідає кореспондентка Сніжана Шевчук. Щоправда, не зрозуміло, як це вирішить проблему вчасних бюджетних надходжень і чи не відкриє шляху до зловживань на місцях. Коментарів експертів, які могли би це пояснити, в матеріалі немає.

Також протягом тижня члени «Укропу» створювали Національну бурштинову асоціацію (Ігор Палиця, голова Волинської облради) та коментували тему подвійного громадянства (Віталій Купрій, народний депутат). У ще одному випуску Віталій Купрій вимагав від Президента «винести на Раду нацбезпеки і оборони питання про арешт активів російських банків».

«Інтер» та добрива Яценюка

Телеканал «Інтер» знову приписує Арсенію Яценюку зловживання в аграрній сфері. Раніше в нього були проблеми з кабанами, тепер — із російськими постачальниками добрив. 23 березня «Подробности» випустили матеріал про торгівлю між Україною та Росією. Ведуча Катерина Лисенко заявляє, що, мовляв, лише минулого року ми закупили добрив у агресора на суму більше 5 млрд гривень, і тепер російський імпорт становить на українському ринку понад 70 % товару. Кореспондентка Оксана Григорьєва додає, що всі ці добрива Україна закуповує в російської компанії «ЄвроХім», власником якої є бізнесмен Андрій Мельниченко.

Таким чином, у «Подробностях» лунає три чітких повідомлення про факти. І жодного з них у сюжеті ніяк не підтверджено: ані документами, ані архівними відео, ані свідченнями експертів чи інсайдерів. Усього цього в сюжеті немає взагалі — всі факти та висновки озвучують самі журналісти без посилань на жодні (!) джерела. Російського бізнесмена Мельниченка кореспондентка протиставляє «бізнесмену поскромніше, колишньому прем’єр-міністру Арсенію Яценюку». Журналістка заявляє, що «после роста цены на газ правительство Яценюка решило, вместо поддержки наших производителей, переориентироваться на российский импорт». Протягом усього сюжету згадується історія яхт Мельниченка — цікава знахідка, але маніпулятивна. Журналістка заявляє, що нині бізнесмен володіє «Білою перлиною», найбільшою парусною яхтою у світі. А от раніше його яхта була скромнішою. «Не исключено, что обновить свой парк транспортных средств он решил именно благодаря успешной торговле з Украиной», — робить припущення журналістка.

Друга частина матеріалу — це коментарі народних депутатів. Представники «Самопомочі» та БПП виступають проти торгівлі з окупантом загалом, не говорячи про суть проблеми. «А вот в партии бывшего премьера Яценюка, который и инициировал эту торговлю, о сотрудничестве с российским “ЕвроХимом”, похоже, не слышали», — каже Оксана Григорьєва й подає коментарі Максима Бурбака і Сергія Пашинського. Обидва заявляють, що не є експертами в агропромисловості. Можна було би запитати про торгівлю з окупантом у нинішнього міністра аграрної політики Тараса Кутового, от тільки «Подробности» чомусь цього не зробили, можливо, тому що він із БПП — партії, яку на «Інтері» намагаються не критикувати.

«Как нам удалось выяснить, на закупках российских удобрений зарабатывают и наши чиновники. Правда, цифры куда скромнее. По нашим данным, с каждой купленной тонны они получают 20 долларов», — дивують далі на «Інтері». Звідки в журналістів така інформація, який відсоток вартості складають ці 20 доларів, хто ці чиновники, крім екс-прем’єра Арсенія Яценюка? Невідомо.

Завершують «Подробности» черговою спекуляцією: «В прошлом месяце власти Гибралтара арестовали “Белую жемчужину” за долги бизнесмена перед немецкими судостроителями. Однако миллиардер быстро рассчитался. Ведь только за два месяца этого года Украина увеличила закупки у “ЕвроХима” на треть».

Варто зазначити, що ця тема й справді вартує уваги, але з такою кількістю маніпуляцій, замовчувань та повною відсутністю джерел інформації сприймається лише як черговий замовний матеріал проти «Народного фронту».

Аудитор для НАБУ: як журналісти допомагали просувати кандидатів

Аудитор для НАБУ, якого досі не зміг обрати парламент, уже став темою для численних політичних дискусій. Тематичне голосування 21 березня більшість телеканалів, варто віддати їм належне, висвітлювали збалансовано та об’єктивно: подали позицію коаліції (яка пропонувала на цю посаду Найджела Брауна) та позицію опозиціонерів (вони підтримували Роберта Сторча). Виділився лише «1+1», що перетворив повідомлення на суцільну критику влади, та канал «Україна», який умудрився всю критику замовчати.

«Після напруженої дискусії і підкилимних інтриг Верховна Рада не призначила аудитора для Антикорупційного бюро. Кандидатів було двоє. Одного із них, Найджела Брауна, опозиція назвала креатурою оточення Президента, мета якого звільнити голову НАБУ і зробити орган керованим», — описує ситуацію ведуча Наталія Мосейчук на «1+1». Про іншого кандидата в підводці не згадують. Зате подають іще один закид у бік політичної верхівки, мовляв, за версією деяких депутатів, траншу від МВФ Україна не отримала саме через «спробу зруйнувати незалежність НАБУ». А не через блокаду, як раніше казав Президент.

Протягом сюжету на адресу влади звучить ще кілька закидів. Начебто кандидатуру Брауна подали на голосування в сумнівний спосіб і просувають цього кандидата із сумнівних міркувань (мовляв, він виконає вказівку влади й допоможе звільнити голову НАБУ). «Керівника НАБУ Артема Ситника у владі мріють звільнити, запевняють опозиціонери, бо арешт головного податківця Насірова нібито змусив політичну верхівку запанікувати», — заявляє в сюжеті кореспондентка Марія Васильєва. Роберта Сторча коаліціянти натомість не хочуть підтримувати, бо той їм не вигідний. «Цей кандидат не підходить для Адміністрації президента. Чому? Тому що він здатен буде незалежно здійснити аудит», — вважає Іван Крулько із «Батьківщини». До буцімто лобіювання владою свого кандидата, за словами кореспондентки, також негативно ставляться громадські антикорупційні організації та закордонні дипломати. Їхніх власних коментарів, щоправда, немає. Так само як немає коментарів представників коаліції, де ті змогли би відповісти на звинувачення. Чи коментарів незалежних експертів, чи позитиву про Брауна або негативу про Сторча. Зате на завершення кореспонденти звинувачують Президента ще й у ймовірних порушеннях: «Маючи більшість у парламенті та прем'єра зі своєї ж партії, Петро Порошенко цілком має шанс вплинути на призначення решти аудиторів». Ми ж нагадаємо, що майже місяць тому, висвітлюючи справу Насірова, «1+1» єдині заявили про унікальну версію затримання голови ДФС: «Хто саме й чому тільки зараз дозволив чіпати повністю підконтрольного владі фіскала? За даними “ТСН. Тижня”, це справа рук Роберта Сторча, який мав стати аудитором НАБУ. Але його призначення провалила Верховна Рада. За нашими даними, це не завадило американцю отримати свій кабінет в антикорупційному бюро і надати свій протекторат Артему Ситнику. Сторч цю інформацію поки що не коментує».

На «Україні» ситуація кардинально інша. Тут умовним порушником виступає якраз опозиція. «Депутаты никак не определятся, кто будет проверять — британец Найджел Браун или американец Роберт Сторч. Последний подходит больше, считают в оппозиции. Скандалят со спикером и блокируют трибуну», — розповідає кореспондентка Зоряна Степаненко. А от представники більшості закликають до раціональності й дотримання норм: «В коалиции пытаются унять коллег цивилизованно», — каже журналістка й подає коментар Максима Бурбака з «Народного фронту»: «...Для того, щоб цей орган працював відповідно до його завдань, ми повинні витримати всі процедури при його обранні». Далі канал акцентує на тому, що хоч жодного кандидата не обрали, Браун усе ж набрав більше голосів; далі в сюжеті одразу два критичних коментарі на адресу Сторча. Спочатку Іван Винник із БПП заявляє: в опозиції «думають, що, просунувши свою людину, можна отримати інформацію з кримінальних проваджень, яку потім поширювати на загал і отримувати лайки в Фейсбуці, отримувати замовлення на якийсь піар». Потім критикує Олег Ляшко, в його коментарі поєднуються закиди на адресу НАБУ, Сторча та його прихильників: «Всі побачили, що НАБУ — це гострий інструмент, і тепер хочуть його використовувати і в політичних інтересах для зведення політичних рахунків. Для впливу на директора НАБУ». Натомість згаданої на інших каналах критики Брауна в матеріалі немає.

Антикорупціонери чи грантоїди?

Електронне декларування для антикорупціонерів теж викликало в журналістів різну реакцію. Маніпулятивними виглядали позиції з цього приводу на «Інтері» та на «1+1».

«Пока чиновники обогащаются, комитет Рады решил проверить доходы работников СМИ», — описує ситуацію ведуча Катерина Лисенко на «Інтері» 22 березня. Канал особливо акцентує увагу на тому, що ініціатором змін до закону була представниця «Народного фронту» Тетяна Чорновіл. І потім заявляє: «Эксперты (анонімні. — Ред.) сразу же задались вопросом, откуда столь дружное единодушие парламентариев и в чем вообще смысл инициативы Черновол, нардепа от “Народного фронта”? В этом они усмотрели попытку отвлечь внимание детективов НАБУ от деклараций её одиозных однопартийцев. Сотрудникам СМИ как раз и незачем скрывать доходы, а вот происхождение миллионов, к примеру, Авакова и Пашинского, до сих пор никто не объяснил». Крім, звісно, них самих. Сергій Пашинський про свої фінанси говорив, наприклад, в інтерв’ю, Арсен Аваков писав у Facebook. При цьому всі джерела доходів зазначені в самих деклараціях політиків. Тож матеріал «Інтера» виглядає лише спробою перевести стрілки, причому позбавленою синхронів експертів і предметного розгляду теми.

«Грантоїди, зуби на полицю», — натомість починає тематичний сюжет на «1+1» ведуча Наталія Мосейчук 23 березня. Тут значно більше критикують активістів. Загалом сюжет збалансований: лунають як аргументи за закон, так і аргументи проти нього. Представлені всі сторони, зокрема й самі громадські активісти. Але деякі закиди все ж лишаються без відповіді. Наприклад, ці слова Тетяни Чорновол: «У нас дуже багато активістів-антикорупціонерів, які за рік своєї волонтерської діяльності купують квартири в центрі Києва...». Та ці слова її колеги, нардепа від БПП, Максима Курячого: «Боротьба з корупцією за 27 років перетворилася на дуже прибутковий бізнес, а останні три роки у нас з’явився ще новий сегмент бізнесу — піаритися на боротьбі з корупцією». Заяви про піар та наживу на антикорупційній діяльності журналісти не ставлять під сумнів та не подають коментарів щодо їх спростування, а от слово «грантоїди» вживають ще раз: «Боротьба із грандоїдами об'єднала залу. Проти були лише "Самопоміч", "Батьківщина" та молоді депутати Блоку Порошенка».

Канал «Україна» хвалить своїх та ігнорує інших

Випуск «Сегодня» на телеканалі «Україна» 25 березня завершився радісною звісткою — премію «Людина року» в номінації «Телевізійний журналіст» одержав ведучий «Событий недели» Олег Панюта. На цьому інтерес журналістів до премії й обмежується. Тобто ведуча Олена Кіт передає слово кореспондентці Ірині Любич, яка присутня на нагородженні й буквально запитує: «Как сам Олег отреагировал на награду?» І кореспондентка про це детально розповідає. Про те, що обіцяв працювати й розказувати правду далі, про те, що отримання нагороди — це подія, що дуже хвилює. Про те, що «настоящие герои — не те, кто сегодня получили награды, а те, кто защищает нас на востоке страны». Мабуть, через це журналісти про інших переможців і не згадують. Жодної інформації про тріумфаторів в інших номінаціях на телеканалі не озвучили. Не назвали переможців навіть у журналістських номінаціях, на кшталт найкращого каналу чи найкращого інтернет-медіа. Не використали жодного кадру церемонії, крім кадрів нагородження Олега Панюти, й не розповіли взагалі нічого про саму церемонію. Тобто перемога колеги-журналісти, звісно, могла би (але все ж не мала) бути центром матеріалу про подію, але матеріал виключно про перемогу власного журналіста, без будь-якої іншої інформації — це, скажімо так, далеко від заявки на отримання аналогічної премії через рік.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики й політичні сили:

Петро Порошенко — Президент побив свій особистий рекорд. Цього тижня різноманітний піар гаранта можна було побачити 17 разів. Чотири матеріали на 5-му каналі, по три на «112» та ICTV, по два на «Україні», «1+1», СТБ й один — на «Інтері». Головним чином це пов’язано з Радою регіонального розвитку на початку тижня та численними надзвичайними подіями впродовж нього.

Володимир Гройсман — а от голова уряду виявився близьким до антирекорду. Оскільки всі заяви владної верхівки перебрав на себе особисто Президент, піар очільника уряду можна було побачити лише раз, на «Інтері».

Олег Ляшко — лідера Радикальної партії рекламували на «Україні» тричі.

Сергій Каплін — члена БПП на «Інтері» пропіарили шість разів.

«Опозиційний блок» — на користь партії вийшло вісім рекламних повідомлень. Чотири від «Інтера», три від «України» та один від ICTV.

«Укроп» — піар партії набирає обертів на телеканалі «1+1» і стає все помітнішним. Цього тижня її просували п'ять разів.

Критика:

«Народний фронт» — «Інтер» незбалансовано критикував партію шість разів. Також «Подробности» традиційно пройшлися по сміттєвій темі Андрія Садового, мовних квотах на телебаченні і двічі покритикували блокаду.

Михеїл Саакашвілі — політика продовжує критикувати «Україна», цього тижня в одному матеріалі.

Світлана Лобода — позбавлене нової інформації критичне повідомлення про конфлікт зі співачкою вийшло на «1+1». Тут же критикували перехід на цифрове мовлення.

Загалом експерти ГО «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 68 сумнівних матеріалів, на сімнадцять більше, ніж минулого тижня. Найбільше їх було на «Інтері» — 21 матеріал, на «Україні» — шістнадцять, на «1+1» — дванадцять, на ICTV — дев'ять, на 5-му каналі — чотири, на «112» та СТБ — по три.

Детальніше про це читайте в публікації «Порошенко на стежці війни. Моніторинг теленовин за 20–25 березня 2017 року».

Фото: скріншот з YouTube-каналу ТСН

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
331
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


На якому каналі, 
Ви помічаєте найбільше джинси?

Інші
Телеканал «1+1»
Телеканал «Інтер»
Телеканал «СТБ»
Телеканал «Новий канал»
Телеканал «ICTV»
Телеканал «Україна»
Телеканал «5 канал»
Телеканал новин «24»
Телеканал «112»
Телеканал «NEWS ONE»
Телеканал «ZIK»
Телеканал «Еспресо»
Не помічаю взагалі
Не знаю, що таке джинса
Коментар або свій варіант:


На якому каналі, 
Ви помічаєте найбільше джинси?

Інші
0.8% (16)
 
Телеканал «1+1»
7.3% (146)
 
Телеканал «Інтер»
25.9% (515)
 
Телеканал «СТБ»
2.5% (50)
 
Телеканал «Новий канал»
1.8% (35)
 
Телеканал «ICTV»
2.5% (50)
 
Телеканал «Україна»
11.3% (225)
 
Телеканал «5 канал»
8.3% (165)
 
Телеканал новин «24»
1.1% (21)
 
Телеканал «112»
3.0% (59)
 
Телеканал «NEWS ONE»
8.7% (173)
 
Телеканал «ZIK»
1.7% (33)
 
Телеканал «Еспресо»
2.3% (46)
 
Не помічаю взагалі
4.2% (84)
 
Не знаю, що таке джинса
15.1% (300)
 
Коментар або свій варіант:
3.5% (69)
 
Загалом відповідей: 1987
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop