Публічна Генпрокуратура, або Знайдіть того — не знаю, кого

15 Лютого 2017
412
15 Лютого 2017
10:32

Публічна Генпрокуратура, або Знайдіть того — не знаю, кого

412
Публічна Генпрокуратура, або Знайдіть того — не знаю, кого

Новина в поважному виданні: «Объявлен в международный розыск бывший генерал Службы безопасности Украины, который распространял в СМИ материалы с призывами к насильственному свержению конституционного строя и захвату власти в стране».

І через абзац: «При этом фамилию генерала или какие-либо иные данные о нем Генпрокуратура не сообщает».

Уявіть: проходите ви повз стенд «Їх розшукує поліція», на ньому — листівки-орієнтири на підозрюваних у скоєнні злочинів. От тільки обличчя розшукуваних заретушовано, а внизу — припис: «Імена та прізвища розшукуваних змінено». Дуже-дуже цікаво: наскільки ефективним буде розшук?

От і тепер стало цікаво: а в міжнародний розшук того генерала подавали, теж не повідомляючи про нього жодних даних? Просто: знайдіть мені генерала — і все? Адже подання в міжнародний розшук — справа досить публічна, в тому розумінні, що про того генерала мали дізнатися сотні, як не тисячі, людей по всьому світі. Так, здебільшого охоронців правопорядку — але чи з них теж узяли підписку про нерозголошення?

А може, той генерал нікуди не втікав, а просто живе собі десь у будинку, мов звичайний обиватель, і ніхто з сусідів не знає про його генеральське минуле? Пригадується, такий собі Пукач свого часу переховувався саме в такий спосіб.

Отут на повний зріст і постає проблема комунікації Генпрокуратури з суспільством. Піару, коли хочете. Публічності. Бо незрозумілою залишається мета оприлюднення інформації про розшук того генерала. Розшукати його? Таке подання інформації в тому ніяк не допоможе. Зробити видимість активної роботи? Оце вже більше схоже на правду. Показати свою втаємниченість — мовляв, самі знаємо, а вам не скажемо?

Зрозуміло: бувають обставини, коли слідство не може передчасно оприлюднювати дані про підозрюваних і розшукуваних. Якщо так і в даному разі, то на біса тоді було Генпрокуратурі взагалі оприлюднювати інформацію про подання в міжнародний розшук?

Адже в цій генпрокуратурівській інформації насправді немає ніякої інформації. Нуль, круглий і порожній нуль. Видимість. Подавали насправді в розшук того генерала, не подавали — навіть це мимоволі викликає сумнів. Але хіба ж сама лише Генпрокуратура вдається до такої, з дозволу сказати, публічності?

Й інше запитання: а навіщо ЗМІ оприлюднюють ці пустопорожні офіційні писульки? Вони тим самим потурають імітації публічності, а то й узагалі імітації роботи, імітації діяльності офіційних органів — ото й усе, більше нічого.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
412
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду