АТО проти Майдану

19 Лютого 2016
818
19 Лютого 2016
13:12

АТО проти Майдану

Юрій Луканов
вільний журналіст, для «Детектора медіа»
818
А ви пам'ятаєте, як менти називали спробу зачистки Майдану? Антитерористична операція. Уяляєте? АТО! Чорт його бери. АТО!!!
АТО проти Майдану

Ці дні постійно спливають у пам’яті. Мабуть, вони довго нас не відпускатимуть. І те, що сталося потім. Постійно виринатиме питання: «На фіга? Ну на фіга було Овочу і його бригаді бикувати? На фіга починати оту дебільну віну? Ну, іще розумію, коли б хоч комусь стало від цього краще. Захопили територію і загарбники стали би жити ліпше. Але ж ні…

Увечері  18 лютого, коли на Інститутській вишикувалися навпроти одне одного менти і майданівці, ті в мегафон щось кричали про антитерористичну операцію і попереджали про відповідальність тих, хто не розійдеться.

Перед тим вдень сталася колосальна бойня на Інститутській, Грушевського і Маріїнському парку. Були сотні поранених. Як потім з'ясувалося, і вбитих. Я тоді знімав на Інститутській. В тому числі і в тилу в Беркута, який погнав майданівців в сторону від Майдану. Беркути виявляли вербальну агресію на зразок: «Зараз як дам!» Але фізично не чіпали.

Один навіть знайшов для мене каску. Запитав: «А ти чого без каски?» Я кажу: «Взагалі-то я до Верховної Ради йшов висвітлювати сесію, а туди з касками не пускають». Тоді він підвів мене до загублених під час сутички речей майданівців. Знайшов там каску і дав мені. На ній була кров, і я відмовився її брати. Він знайшов іншу. Хай вибачають майданівці, але я її одягнув. Ось такий нежданий вияв співчуття. Мені лінк підкинули на відео, де десь на 2:07 я в цій касці і з камерою в руках іду по Кріпосному провулку.

Я тоді помотався добряче. І бої знімав. І заліз до офісу Партії регіонів, який підпалили повстанці. І поранених скривавлених знімав. Коротше, на Інститутській бачив усе.

Коли я прийшов до офісу годині в 16:00, то написав на ФБ, мовляв, беркути сьогодні, мабуть, отримали команду не чіпати журналістів, бо вони лише словесно атакували. У відповідь мені написали: «Дурню, відкрий новини!» Я відкрив і злякався. Здається, чоловік 27 побитих. Свій поспішний запис тут же витер.

Зарядив камеру, поїв, відпочив і подався на Майдан. Увечері, коли стемніло, був такий момент. Я стояв під барикадою, яка біля Будинку профспілок вела на Європейську площу. Підходить туди  Єфрем Лукацький, фотокор AP. А мені так тривожно на серці. Бо я бачив, що на Майдані більша частина самооборони відсутня. Там просто собі кияни порядкували.

Питаю Єфрема: «Розженуть?» Він каже: «Скоріш за все так». Потім Артем Шевченко підійшов. Я питаю: «Розженуть?» Він каже: «Так». А мені після його слів так легко стало чомусь. З’явилася упевненість, що не розженуть. Ну от всупереч явній  перевазі чисельній, всупереч логіці - не розженуть і все. Така віра з’явилася.

Я прилаштувався під барикадою, з протилежного боку від Будинку профспілок. Це та, де майданівці підпалили ментівський БТР. І раптом з-за рогу вискакує беркут і наводить гвинтівку. За ним ще група чоловік десять виповзає.

Вони від Жовтневого палацу спустилися. Між нами метрів двадцять. Я миттєво присідаю і повертаюся до нього спиною, на мені жилетка із написом «Преса». Серце зненацька  почало з грудей вискакувати. Раптом стрільне. Не стрільнув. Я сидів задом  до них. Не бачив, що вони робили. Я так зрозумів, що беркути травматами стріляли в майданівців на барикаді, адже вони вийшли до них в тил. Майданівці відійшли до Будинку профспілок і звільнили барикаду. Беркут заскочив на барикаду і помахав своїм на Європейській площі рукою, мовляв, дорога вільна.

Я поміж беркутів піднявся до Жовтневого палацу. Вони не чіпали.

На Інститутській побачив Кличка, який у супроводі одного чоловіка (мабуть, охоронця) йшов в сторону Банкової. Можливо, йшов на переговори з Овочем або його бринадними. Фотографую його зі спалахом, а він каже: «Зробіть так, щоб я вас не бачив». Я ще пару разів клацнув і пішов.

Попрацював ще на Майдані. А потім пішов до офісу, бо мусив писати в номер величезний репортаж. Ще повернувся, коли підпалили профспілки. Знову пішов працювати. На жаль, того моменту, коли беркути пішли в останню атаку, не бачив. Але очевидці розповідають, що кияни, які в тилу забезпечували охорону, в єдиному пориві побігли на зустріч беркуту, і він відступив.

Події того дня і ночі я докладно описав тут

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
818
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду